ћ≥жнародн≥ норми обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в

часопис "‘≥нансов≥ ризики" є1, 2001 р≥к

’оружий —ерг≥й √аврилович

ћ≥жнародн≥ норми обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в ©

¬ статт≥ коротко викладен≥ м≥жнародн≥ норми, вимоги ¤ких можуть бути врахован≥ в процес≥ формуванн¤ депозитарноњ системи в ”крањн≥

ќбслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ регулюЇтьс¤ низкою законодавчих ≥ п≥дзаконних нормативних акт≥в. ¬раховуючи обс¤г випущених в ”крањн≥ ц≥нних папер≥в, сфера застосуванн¤ цих нормативно-правових акт≥в розповсюджуЇтьс¤ на обл≥к прав майже половини населенн¤ ”крањни.

¬≥дсутн≥сть практики формуванн¤ системи обл≥ку прав за ≥менними та бездокументарними ц≥нними паперами в ”крањн≥ вимагаЇ вивченн¤ досв≥ду ≥нших крањн ≥ його адаптац≥њ до украњнських реал≥й. ƒосв≥д розвинутих ринк≥в ц≥нних папер≥в, ¤к≥ вже давно з≥ткнулис¤ з цими проблемами, Ї ц≥нним матер≥алом дл¤ формуванн¤ в ”крањн≥ над≥йноњ системи обл≥ку прав ≥ системи розрахунк≥в за ц≥нними паперами. –азом з тим, ≥снують суттЇв≥ проблеми ≥ застар≥л≥ норми законодавства, ¤к≥ заважають запровадити новац≥њ св≥товоњ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в.

—ьогодн≥ процедури обл≥ку, кл≥рингу та розрахунк≥в, що використовують депозитар≥њ та збер≥гач≥, визначають д≥Їв≥сть та ефективн≥сть ринк≥в ц≥нних папер≥в, допомагають забезпечити њх ц≥л≥сн≥сть, знизити р≥вень ризику та заощадити значн≥ кошти.

«ближенн¤ ≥снуючого ≥ майбутнього законодавства ”крањни з м≥жнародними нормами Ї важливими умовами дос¤гненн¤ привабливост≥ ринк≥в ц≥нних папер≥в ”крањни дл¤ ≥нвестор≥в. √рунтовного осмисленн¤ стратег≥њ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни можливо дос¤гти на основ≥ вивченн¤ конкретних Ївропейських ≥ м≥жнародних норм. ÷ей шл¤х маЇ забезпечити реальну можлив≥сть ≥нтеграц≥њ украњнського ринку ц≥нних папер≥в у м≥жнародн≥ ринки.

–озробка закон≥в та п≥дзаконних нормативно-правових акт≥в повинна зд≥йснюватис¤ з урахуванн¤м м≥жнародного досв≥ду. ÷¤ вимога, зокрема, встановлена в «акон≥ ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему ≥ особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф у в≥дношенн≥ до д≥¤льност≥ Ќац≥онального депозитар≥ю, ¤кий повинен зд≥йснювати стандартизац≥ю депозитарного обл≥ку ≥ стандартизац≥ю документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами в≥дпов≥дно до м≥жнародних норм.

як≥ ж саме документи Уховаютьс¤Ф п≥д пон¤тт¤м Ум≥жнародн≥ нормиФ?

«аконодавство ™—

Ўл¤х ”крањни щодо гармон≥зац≥њ украњнського законодавства до законодавства ™— передбачаЇ, зокрема, врахуванн¤ норм акт≥в ™—, ¤к≥ регулюють об≥г ц≥нних папер≥в, таких ¤к:

ƒиректива –ади 77/91/™≈— в≥д 13 грудн¤ 1976 року про узгодженн¤ з метою розробки р≥вноц≥нних захисних засоб≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ дл¤ охорони своњх та чужих ≥нтерес≥в;

™≈—: –екомендац≥¤ ом≥с≥њ 1977 року щодо ™вропейського кодексу зд≥йсненн¤ трансакц≥й з переказними ц≥нними паперами;

ƒиректива –ади 93\22\™≈— 1993 року щодо ≥нвестиц≥йних послуг в сфер≥ ц≥нних папер≥в;

ƒиректива 94\19\™— ™вропейського ѕарламенту та –ади 1994 року щодо схем депозитного гарантуванн¤;

ƒиректива 2000\12\™— ™вропейського ѕарламенту та –ади 2000 року щодо започаткуванн¤, зд≥йсненн¤ та розм≥ркованого нагл¤ду над д≥¤льн≥стю ≥нститут≥в електронних грошей.

¬становлен≥ в цих та ≥нших законодавчих актах ™— вимоги використовуютьс¤ дл¤ розробки внутр≥шн≥х акт≥в законодавства крањнами, ¤ким ц≥ вимоги адресован≥ (в≥дпов≥дно до ст.189 ƒоговору про заснуванн¤ ™— ≥снуЇ 5 тип≥в акт≥в ™—: регламенти, директиви, р≥шенн¤, рекомендац≥њ, висновки, кожний з ¤ких маЇ свою сферу застосуванн¤). Ќорми законодавства створюють умови дл¤ в≥льного руху кап≥талу, забезпечуючи п≥дгрунт¤ дл¤ реальноњ ≥нтеграц≥њ економ≥к цих крањн. Ќа основ≥ загальних норм ф≥нансова ≥ндустр≥¤ формуЇ конкретн≥ заходи ≥ процедури, ¤к≥ спри¤ють м≥жнародним ≥нвестиц≥йним потокам та зменшують ризики ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

ƒопов≥дь √рупи 30 (G30) в редакц≥њ ISSA

ƒосв≥д використанн¤ на найб≥льш розвинутих ринках ц≥нних папер≥в процедур обл≥ку ≥ обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в у 1989 роц≥ був описаний у допов≥д≥ √рупи 30 (G30). ѕредметом ц≥Їњ допов≥д≥ були системи кл≥рингу ≥ розрахунк≥в на св≥тових ринках ц≥нних папер≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ ≥з процесами, що лежать у сам≥й основ≥ функц≥онуванн¤ ринк≥в ц≥нних папер≥в ≥, тим самим, визначають, ефективна або н≥ д≥¤льн≥сть цих ринк≥в. Ѕуло дос¤гнуто угоди про стандарти ≥ процедури, що прийн¤тн≥ дл¤ вс≥х ринк≥в св≥товоњ системи об≥гу ц≥нних папер≥в, ¤к≥ були оформлен≥ ¤к –екомендац≥њ √рупи 30 (G30).

«годом, у 1995 роц≥ –екомендац≥њ √рупи 30 були скоригован≥ учасниками м≥жнародноњ асоц≥ац≥њ ISSA (International Securities Services Association) (табл.1).

« часу по¤ви наведених вище рекомендац≥й був накопичений певний досв≥д щодо њх впровадженн¤. ¬и¤вленн¤ нових недол≥к≥в в функц≥онуванн≥ ф≥нансовоњ ≥ндустр≥њ потребувало формуванн¤ нових пропозиц≥й, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ¤кост≥ послуг ≥ зменшенн¤ ризик≥в в д≥¤льност≥ систем обслуговуванн¤ ринк≥в ц≥нних папер≥в. –езультатом такоњ роботи стали –екомендац≥њ ISSA 2000.

–екомендац≥њ BIS

ѕор¤д з роботою ISSA Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в (Bank for International Settlements - BIS) розробив р¤д рекомендац≥й щодо зд≥йсненн¤ кл≥рингу та розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в, де¤к≥ з ¤ких наведено нижче.

ƒокументи Ѕазельського ком≥тет банк≥вському нагл¤ду:

–изики в комп'ютерних ≥ телекомун≥кац≥йних системах, 1989;

ќперац≥йне керуванн¤ ризиками, 1998;

еруванн¤ ризиками дл¤ електронноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, 1998;

ќпис контролю за керуванн¤м ризиками розрахунк≥в в ≥ноземних б≥ржових трансакц≥¤х, 2000.

ƒокументи ом≥тету по оплат≥ ≥ системам розрахунк≥в:

«в≥т щодо схем нетт≥нгу (Angell зв≥т), 1989;

«в≥т ом≥тету по схемах м≥жбакнк≥вського нетт≥нгу центральних банк≥в групи дес¤тьох крањн (Lamfalussy зв≥т), 1990;

ѕоставка проти оплати в системах розрахунк≥в ц≥нних папер≥в, 1992;

ћ≥жнародн≥ розрахунки по ц≥нним паперам 1995;

–изик розрахунк≥в в м≥жнародних б≥ржових угодах, 1996;

л≥рингов≥ процедури дл¤ б≥ржовоњ торг≥вл≥ деривативами, 1997;

—истеми брутто розрахунк≥в у реальному масштаб≥ часу, 1997;

—труктура розкритт¤ ≥нформац≥њ дл¤ систем розрахунк≥в по ц≥нним паперам, 1997;

«в≥т про OTC торг≥влю деривативами: процедури розрахунк≥в ≥ керуванн¤ ризиками учасник≥в, 1998;

–екомендац≥њ дл¤ розрахункових систем по ц≥нним паперам, 2001.

ƒокументи ECSDј

ƒо м≥жнародних норм можна в≥днести рекомендац≥њ ECSDј (European Central Securities Depositories Association - Ївропейська асоц≥ац≥¤ центральних депозитар≥њв), що заснована у 1997 роц≥ ≥ обТЇднуЇ центральн≥ депозитар≥њ зах≥дноњ ™вропи. –оботи ECSDј зосереджен≥ на створенн≥ методолог≥њ безпечних й ефективних розрахунк≥в ≥ кл≥рингу. –езультатами ц≥Їњ роботи став р¤д документ≥в, таких ¤к:

ѕроведенн¤ кл≥рингу та розрахунк≥в на ринках ц≥нних папер≥в. ≤мплементац≥¤ вимог рекомендац≥й √рупи “ридц¤ти, 1993;

‘≥нансове управл≥нн¤ ризиками на ринках, що з'¤вл¤ютьс¤, 1997;

ƒ≥¤льн≥сть по ц≥нним паперам в ≤нтернет≥, 1998;

ћ≥жнародн≥ репо угоди, 1999;

ECSDA м≥жнародн≥ розрахунки, 2000;

ћодельний догов≥р м≥ж Ївропейськими CSD, 2000;

–екомендац≥њ дл¤ систем розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в (CPSS-IOSCO), 2001.

Ќаведен≥ вище документи лише частина м≥жнародних норм.

ѕри розробках нормативно - правових акт≥в ”крањни цей багатий досв≥д, за можлив≥стю, враховуЇтьс¤. –озроблен≥ нормативно - правов≥ акти не т≥льки адаптують досв≥д ≥нших крањн а й ≥нод≥ бувають кращ≥ за своњ ≥ноземн≥ аналоги.

–азом з тим, обТЇктивн≥ причини не дозвол¤ють повн≥стю реал≥зувати вимоги м≥жнародних норм ≥ вимагають враховувати украњнськ≥ реал≥њ. —пециф≥чний розвиток ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ обумовлюЇтьс¤ не еволюц≥йними, а приватизац≥йними процесами. Ќизка ефективн≥сть економ≥чноњ д≥¤льност≥ ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в та ф≥скальна пол≥тика, нажаль, не спри¤Ї створенню привабливого кл≥мату дл¤ портфельних ≥нвестор≥в. ƒ≥¤льн≥сть депозитарноњ системи спр¤мована переважно на обслуговуванн¤ п≥сл¤приватизац≥йних процес≥в та потреби стратег≥чних ≥нвестор≥в.

“акож необх≥дно зазначити, що наведен≥ вище м≥жнародн≥ рекомендац≥њ стосуютьс¤ в першу чергу обслуговуванн¤ орган≥зац≥йно оформлених ринк≥в ц≥нних папер≥в. ѕон¤тт¤ Уфондовий ринокФ або Уринок ц≥нних папер≥вФ Ї лише узагальнюючими. як правило, деф≥н≥ц≥њ securities market Ч ринок ц≥нних папер≥в, stock market (exchange) Ч фондова б≥ржа (б≥ржа акц≥й) застосовуютьс¤ дл¤ визначенн¤ конкретноњ торговоњ системи (майданчика). ƒл¤ узагальненн¤ - застосовують т≥ ж сам≥ деф≥н≥ц≥њ у множин≥ - УmarketsФ. Ќа м≥й погл¤д, ринок ц≥нних папер≥в - це певна юридична особа, ¤ка Ї орган≥затором торг≥вл≥ ц≥нними паперами.

Ќажаль, в ”крањн≥ укладанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в в≥дбуваЇтьс¤, переважно, поза межами орган≥зованих ринк≥в. Ѕ≥да украњнських ринк≥в ц≥нних папер≥в пол¤гаЇ у в≥дсутност≥ зац≥кавленост≥ ≥нвестор≥в у прозорому укладанн≥ угод щодо ц≥нних папер≥в.

ƒодатков≥ проблеми щодо застосуванн¤ м≥жнародних норм внос¤ть визначенн¤ орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами, а саме:

д≥¤льн≥сть по орган≥зац≥њ торг≥вл≥ на ринку ц≥нних папер≥в - наданн¤ послуг, що безпосередньо спри¤ють укладенню цив≥льно-правових угод з ц≥нними паперами на б≥ржовому та орган≥зац≥йно оформленому позаб≥ржовому ринку ц≥нних папер≥в («акон ”крањни ѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥);

орган≥зац≥йно оформлений позаб≥ржовий ринок - орган≥зац≥¤, що об'ЇднуЇ торговц≥в ц≥нними паперами дл¤ наданн¤ послуг в укладанн≥ угод щодо ц≥нних папер≥в ≥ при цьому не маЇ на мет≥ отриманн¤ прибутку («акон ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему й особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф);

фондова б≥ржа - орган≥зац≥йно оформлений, пост≥йно д≥ючий ринок, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами ≥, ¤ке зосереджуЇ попит ≥ пропозиц≥ю ц≥нних папер≥в, спри¤Ї формуванню њх б≥ржового курсу («акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ).

–азом з тим, дл¤ забезпеченн¤ укладенн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в фондова б≥ржа чи орган≥зац≥йно оформлений позаб≥ржовий ринок використовують електронну торговельно-≥нформац≥йну мережу.

ќтже, орган≥затор торг≥вл≥ ц≥нними паперами:

безпосередньо спри¤Ї укладенню цив≥льно-правових угод;

надаЇ послуги в укладанн≥ угод;

зосереджуЇ попит ≥ пропозиц≥ю;

забезпечуЇ укладенн¤ угод.

ѕроблема Урозмитост≥Ф функц≥й орган≥затора торг≥вл≥ пол¤гаЇ у невизначеност≥ ч≥ткого м≥сц¤ укладанн¤ угоди та в≥дношенн¤ до цього процесу орган≥затора торг≥вл≥. „и угода повинна бути укладена у орган≥затора торг≥вл≥ за його участю, чи орган≥затор торг≥вл≥ т≥льки Упоспри¤ЇФ укладанню угоди, а сама угода укладаЇтьс¤ в ≥ншому м≥сц≥?

—уть проблеми пол¤гаЇ у процедур≥ ф≥ксац≥њ факту укладанн¤ угоди у орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами. ”часть орган≥затора торг≥вл≥ або в≥дсутн≥сть його участ≥ в процес≥ укладанн¤ угоди визначаЇ буде чи не буде цей орган≥затор торг≥вл≥ приймати участь у процедурах, повТ¤заних з виконанн¤м угоди. ƒ≥њ орган≥затора, ¤кий не приймаЇ участ≥ в процедур≥ ф≥ксац≥њ факту укладанн¤ угоди, будуть зведен≥ до публ≥кац≥њ оголошень про куп≥влю-продаж ф≥нансових ≥нструмент≥в та забезпеченн¤ доступу учасник≥в до ц≥Їњ ≥нформац≥њ. ќднак, газет≥ або електронному WWW-сайту, що публ≥куЇ оголошенн¤ про куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в немаЇ необх≥дност≥ отримувати л≥ценз≥ю орган≥затора торг≥вл≥. “ака газета може стати, наприклад, Уб≥ржею фонд≥вФ (мати назву Уфондова б≥ржаФ заборонено законодавством).

¬се це - проблеми росту.

¬ крањн≥ ≥з б≥льш н≥ж 70-р≥чним пануванн¤м соц≥ал≥стичноњ економ≥ки важко одразу утворити ефективно д≥юч≥ ≥нфраструктурн≥ елементи ринку. јле це не означаЇ необх≥дност≥ розгортанн¤ УдовгобудуФ. «ам≥сть того, щоб вчитис¤ на власних помилках, можливо просто проанал≥зувати фундаментальн≥ процеси функц≥онуванн¤ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в. Ќа основ≥ такого анал≥зу ≥з використанн¤м досв≥ду ≥нших крањн ≥ вимог м≥жнародних норм можна Упрописувати л≥киФ.

22.02.01

≈-mail дл¤ зауваженнь та пропозиц≥й

horuzij@ndu.gov.ua