’оружий —ерг≥й √аврилович

–инок ц≥нних папер≥в ≥ ≥нвестиц≥њ.

ѕравов≥ особливост≥ об≥гу ц≥нних папер≥в украњнських

ем≥тент≥в на ≥ноземних фондових ринках.

–озвиток св≥тових ф≥нансових ринк≥в веде до значноњ концентрац≥њ кап≥тал≥в навколо св≥тових ф≥нансових центр≥в. ÷¤ тенденц≥¤ розширюЇ можливост≥ використанн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в в економ≥ках тих крањн, ¤к≥ мають гостру потребу в додатковому кап≥тал≥. «овн≥шн≥ позики кап≥талу широко використовуютьс¤ крањнами, що розвиваютьс¤, ≥ крањнами з перех≥дною економ≥кою. “ак≥ крањни намагаютьс¤ залучити кап≥тал до своЇњ економ≥ки шл¤хом продажу ц≥нних папер≥в на внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ф≥нансових ринках, розм≥щенн¤м обл≥гац≥йних позик за кордоном, одержанн¤м приватних, державних кредит≥в та ф≥нансовоњ допомоги з боку м≥жнародних орган≥зац≥й тощо. Ќезважаючи на загостренн¤ конкуренц≥њ, у процес м≥жнародноњ торг≥вл≥ кап≥талами активно включилис¤ крањни з низьким ≥ середн≥м р≥внем прибутк≥в. “ак≥ крањни складають на сьогодн≥ так званий Уринок, що утворюЇтьс¤Ф. ÷ей ринок Ї спри¤тливим ф≥нансово-економ≥чним середовищем, що прит¤гуЇ до себе все б≥льшу к≥льк≥сть ≥нвестиц≥й.

” крањнах ≥з розвинутою економ≥кою та можлив≥стю в≥льного перем≥щенн¤ кап≥талу ≥снуЇ в≥дносний паритет прибутковост≥ кап≥таловкладень. ”тримувач≥ кап≥талу пост≥йно шукають напр¤мки вкладанн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ одержанн¤ прибутку, вище паритетного. ќднак, глобальний ≥нвестор визначаЇ напр¤мок ≥нвестиц≥й з огл¤ду не т≥льки на р≥вень прибутковост≥ кап≥таловкладень, а й на ризикован≥сть таких операц≥й.

”тримувач≥ кап≥талу можуть ≥нвестувати кошти субТЇкту п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або держав≥. “аке ≥нвестуванн¤ може в≥дбуватис¤ або через ем≥с≥ю в≥дпов≥дних зобовТ¤зань (укладанн¤ договор≥в, продаж майна, довгострокова аренда, тощо) або за рахунок ц≥нних папер≥в. « огл¤ду на моб≥льн≥сть фондового сектору ринку кап≥талу ≥нвестиц≥њ, ¤к правило, реал≥зуютьс¤ за допомогою операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в.

ѕроблема залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та кап≥тал≥в Увнутр≥шн≥хФ ≥нвестор≥в в економ≥ку крањни за допомогою ц≥нних папер≥в потребуЇ в першу чергу визначити, що метою будь - ¤кого ≥нвестиц≥йного проекту Ї економ≥чний ≥нтерес. ÷ей ≥нтерес може бути обумовлений створенн¤м в крањн≥ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ѕошук ≥нвестором свого м≥сц¤ на ринку крањни супроводжуЇтьс¤ визначенн¤м економ≥чноњ доц≥льност≥ вкладанн¤ кап≥талу в економ≥ку такоњ крањни.

ƒл¤ ”крањни залученн¤ ≥нвестиц≥й, ≥ особливо ≥ноземних, достатньо важлива справа. Ќадходженн¤ ≥ноземного кап≥талу в ”крањну та залученн¤ заощаджень населенн¤ Ї незначними, особливо пор≥вн¤но з такими невеликими крањнами сус≥дами, ¤к ѕольща, ”горщина та Ѕолгар≥¤ (”крањна отримала м≥зерну суму Ц 450,5 м≥льйона $ —Ўј у форм≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й з с≥чн¤ по вересень 1999 року, що на 208 м≥льйон≥в $ —Ўј менше, н≥ж сума за в≥дпов≥дний пер≥од 1998 року. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ з часу проголошенн¤ нею незалежност≥ склали 3,1 м≥ль¤рда $—Ўј, що в к≥лька раз≥в менше, н≥ж в ѕольщ≥ та ”горщин≥ (ƒан≥ агентства Interfax: Wall Street Journal Europe, 5-6 листопада 1999 року, ч.2)). Ќаприклад, у 1998 роц≥ ”горщина отримала 1750 $—Ўј ≥ноземних ≥нвестиц≥й на душу населенн¤, Ѕолгар≥¤ Ц 140 $—Ўј, ”крањна залучила лише 40 $—Ўј на душу населенн¤. ƒл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й У”р¤д маЇ розробити додатков≥ заходи, спр¤мован≥ на зд≥йсненн¤ пол≥тики активного стимулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, залученн¤ њх у сферу приватизац≥њ, спрощенн¤ в≥зового режиму дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в, закр≥пленн¤ прав ≥нвестор≥в на придбанн¤ у власн≥сть, на ¤ких розм≥щуютьс¤ обТЇкти ≥нвестуванн¤Ф(ѕосланн¤ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни У”крањна: поступ у ’’≤ стол≥тт¤. —тратег≥¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики на 2000-2004 рр.Ф).

Ќа ¤ких саме ц≥нних паперах ≥нвестор може зосередити св≥й виб≥р?

ѕо перше, це найменш ризикован≥ державн≥ ц≥нн≥ папери. ƒо певного часу в ”крањн≥ саме вони користувалис¤ найб≥льшим попитом ≥нвестор≥в. ќднак, отриман≥ кредитн≥ ресурси були занадто дорогими дл¤ держави. ÷е змусило ”р¤д ”крањни зд≥йснити в≥дпов≥дн≥ заходи щодо зменшенн¤ витрат, повТ¤заних з обслуговуванн¤м таких ц≥нних папер≥в. јкс≥ома - Уб≥льший прибуток за звичай мають б≥льш ризикован≥ ц≥нн≥ папериФ в ”крањн≥ була нарешт≥ доведена.

ќск≥льки в ”крањн≥ переважна б≥льш≥сть п≥дприЇмств Ї акц≥онерними товариствами, ≥нвестиц≥њ в реальну економ≥ку зд≥йснюютьс¤ також через ц≥нн≥ папери. —аме украњнськ≥ п≥дприЇмства потребують ≥нвестиц≥й. ѕричина такого стану добре в≥дома - неконкурентн≥сть продукц≥њ, ¤ка обумовлена високою варт≥стю ресурс≥в, на¤вн≥стю старого обладнанн¤ та технолог≥њ, енергом≥стк≥стю виробництва, в≥дсутн≥стю об≥гових кошт≥в тощо. Ќажаль, б≥льш≥сть украњнських п≥дприЇмств Ї або збитковими, або безприбутковими. ÷≥нн≥ папери дл¤ таких п≥дприЇмств були лише засобом њх перетворенн¤ ≥з державноњ форми власност≥ в акц≥онерну. –еальний ≥нвестор або зац≥кавлений стратег≥чно в конкретному п≥дприЇмств≥, або таке п≥дприЇмство Ї достатньо прибутковим (прибуток в≥д ≥нвестиц≥й маЇ дор≥внювати або перевищувати варт≥сть кап≥талу, наприклад, прибутку в≥д банк≥вського депозиту). “обто, ≥нвестор може ≥нвестувати кошти переважно в ≥нвестиц≥йно приваблив≥ п≥дприЇмства.

–азом з визначенн¤м економ≥чноњ доц≥льност≥ ≥нвестиц≥йного проекту ≥нвестор бажаЇ знати, ¤к ≥нвестован≥ ним кошти будуть захищен≥. ќбс¤г правових питань, ¤к≥ при цьому ≥нвестор маЇ вир≥шити, не менше (а може й б≥льше) економ≥чного розрахунку оч≥куваних прибутк≥в в≥д ≥нвестованого кап≥талу. ¬ ”крањн≥ тривалий час п≥дн≥маЇтьс¤ проблема захисту прав ≥нвестор≥в. Ќа випадки грубого порушенн¤ прав ≥нвестор≥в неодноразово звертали увагу ѕрезидент ”крањни, ѕарламент ”крањни та ”р¤д. ќднак, нав≥ть неп≥дготовлений читач починаЇ розум≥ти, що гучн≥ справи - це лише верх≥вка айсбергу, ¤кий поступово перем≥щуЇ фондовий ринок ”крањни далеко в≥д основних поток≥в кап≥талу. ≤нвестор, в≥дчуваючи небезпеку дл¤ своњх кошт≥в, обираЇ УкурсФ далеко в≥д небезпечного м≥сц¤ ≥ попереджуЇ своњх колег. якщо тенденц≥¤ не зм≥нитьс¤, украњнський ринок ц≥нних папер≥в може залишитис¤ взагал≥ без кап≥талу.

ƒл¤ ≥нвестиц≥њ кошт≥в в економ≥ку крањни ≥нвестор повинен впевнитись, що його права в ц≥й крањн≥ охорон¤ютьс¤ законом ≥ на д≥л≥.

Ќа захищен≥сть прав ≥нвестор≥в вагомий вплив маЇ сформована в крањн≥ система обл≥ку прав власност≥. ѕридбавши в ”крањн≥ ц≥нн≥ папери украњнського п≥дприЇмства, ≥нвестор (резидент або нерезидент, ф≥зична або юридична особа) стаЇ власником цих ц≥нних папер≥в. ќбл≥к прав власност≥ такого ≥нвестора зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ¤ке, нажаль, не т≥льки дл¤ нерезидента а й дл¤ украњнських фахових учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в досить складне. —кладн≥сть законодавства щодо ц≥нних папер≥в законом≥рна ≥ обумовлена складним характером правов≥дносин, що супроводжуЇ об≥г ц≥нних папер≥в.

« огл¤ду на складн≥сть об≥гу ц≥нних папер≥в, до ≥нвестиц≥йного процесу на розвинутих фондових ринках, ¤к правило, може бути залучено до 10% населенн¤ крањни. ѕри цьому формуванн¤ власник≥в ц≥нних папер≥в може в≥дбуватис¤ за так званими Уангло Ц американськоюФ або Ун≥мецькоюФ модел¤ми. –≥зниц¤ м≥ж цими модел¤ми пол¤гаЇ у структур≥ власник≥в: дл¤ англо Ц американськоњ модел≥ характерна велика к≥льк≥сть власник≥в пакет≥в ц≥нних папер≥в; дл¤ н≥мецькоњ Ц концентрац≥¤ власност≥ великими банками. ”крањна вже майже дес¤ть рок≥в розбудовуЇ ринок ц≥нних папер≥в, залучивши до цього процесу половину свого населенн¤. ѕроведенн¤ приватизац≥њ в ”крањн≥ призвело до формуванн¤ великоњ к≥лькост≥ власник≥в ц≥нних папер≥в, ¤к≥ за своЇю суттю не Ї власниками ≥ не мають можливост≥ управл¤ти належною њм власн≥стю. –озпорошен≥сть кап≥талу спри¤ла Унеформальн≥й приватизац≥њ з по¤вою псевдовласник≥в Ц ос≥б, ¤к≥ не мають юридичних прав власност≥, але фактично волод≥ють колишн≥ми колгоспами, п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, використовують њхнЇ майно та доходи задл¤ власного збагаченн¤Е. ÷≥ та ≥нш≥ ¤вища не можуть не дооц≥нюватис¤. ¬они не лише спотворюють економ≥чну систему, дискредитують пол≥тику реформ, а й обмежують можливост≥ формуванн¤ в ”крањн≥ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату, стримують вир≥шенн¤ визначального завданн¤ ринкових перетворень - утворенн¤ самодостатн≥х механ≥зм≥в економ≥чного саморозвитку та самозростанн¤ (ѕосланн¤ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни У”крањна: поступ у ’’≤ стол≥тт¤. —тратег≥¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики на 2000-2004 рр.Ф)Ф.

Ќезважаючи на визначен≥сть ѕрезидентом ”крањни, ѕарламентом ≥ ”р¤дом стратег≥чних напр¤м≥в розвитку фондового ринку, практичн≥ кроки зд≥йснюютьс¤, нажаль, хаотично за принципом Укрок вперед два назадФ. ƒержава, нажаль, ще не повн≥стю визначилась, з ¤ким ф≥нансовим ≥нструментом маЇ справу. ”¤ва переважноњ б≥льшост≥ громад¤н ”крањни про ц≥нн≥ папери лишилас¤ на р≥вн≥ знань про трьохв≥дсоткову обл≥гац≥ю. Ќатом≥сть, багато фахових учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в намагаютьс¤ перекласти своњ знанн¤ ≥ досв≥д щодо грошового об≥гу на об≥г ц≥нних папер≥в. ‘ундаментальн≥ досл≥дженн¤ ≥ анал≥з процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на фондовому ринку ”крањни, не провод¤тьс¤, бо немаЇ ан≥ замовника дл¤ такоњ роботи, ан≥ координатора њњ виконанн¤, ан≥ локал≥зованоњ групи фах≥вц≥в, здатноњ це виконати. Ќабагато приЇмн≥ше вести розмови про усп≥хи ≥ноземних фондових ринк≥в ≥ намагатис¤ УвпровадитиФ ц≥ дос¤гненн¤ в ”крањн≥. –езультати розвитку украњнського фондового ринку показують, чого варта спроба Упр¤мого впровадженн¤Ф ≥ноземного досв≥ду без його адаптац≥њ до украњнських реал≥й.

ƒоц≥льно, нарешт≥, коротко розгл¤нути, з ¤ким саме ф≥нансовим ≥нструментом доводитьс¤ мати справу. ƒо по¤ви ц≥нних папер≥в у сучасному њхньому значенн≥ боржник, привертаючи кошти кредитора, брав на себе визначен≥ ним зобов'¤занн¤. ѕравов≥ взаЇмов≥дносини кредитора ≥ боржника оформл¤лис¤ договором. ƒогов≥р п≥дтверджував, з одного боку, одержанн¤ боржником актив≥в кредитора, а з ≥ншого боку - зобов'¤занн¤ боржника перед кредитором: право на частку в майн≥ боржника, право на участь у керуванн≥ корпорац≥Їю, право на одержанн¤ прибутку, тощо. ƒогов≥рна форма оформленн¤ правових взаЇмов≥дносин кредитора ≥ боржника зд≥йснюЇтьс¤ в даний час у де¤ких господарських товариствах, окр≥м акц≥онерних. ¬край низька оборотн≥сть такого договору ¤к елемента зобов'¤зального права стала причиною по¤ви ц≥нних папер≥в - дискретного, однакового дл¤ вс≥х набувач≥в ф≥нансового ≥нструменту. « по¤вою такого ≥нструменту зобов'¤зальн≥ права боржника (ем≥тента ц≥нних папер≥в) ≥ кредитора (≥нвестора - власника ц≥нних папер≥в) набули майновоњ форми правов≥дносин. ÷≥нний пап≥р стаЇ майном ≥, отже, об'Їктом цив≥льно-правових в≥дношень. ѕравом≥рно говорити про право власност≥ на ц≥нний пап≥р ¤к на майно ≥ про зобов'¤зальн≥ права, що закр≥плен≥ ц≥нним папером.

ѕравов≥ особливост≥ ц≥нного паперу робл¤ть ц≥нн≥ папери в≥дм≥нними в≥д ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в, наприклад, грошових кошт≥в. ÷¤ обставина вимагала створенн¤ в ”крањн≥ абсолютно новоњ ≥нфраструктури ≥ формуванн¤ в≥дпов≥дноњ обл≥ковоњ системи. —аме погл¤д на ц≥нний пап≥р ¤к на майно та випливанн¤ з права власност≥ зобов'¤зальних прав Ї суттЇвою в≥дм≥нн≥стю принцип≥в континентального в≥д англосаксонського права, ¤ке розгл¤даЇ ц≥нний пап≥р в першу чергу ¤к зобов'¤занн¤.

¬ ”крањн≥ ц≥нн≥ папери можуть ≥снувати в документарн≥й форм≥ - надрукован≥ на папер≥ та в бездокументарн≥й форм≥, ≥снуючих у вигл¤д≥ електронних запис≥в. –≥зн≥ форми випуск≥в передбачають ≥ р≥зн≥ способи п≥дтвердженн¤ права власност≥ дл¤ власника ц≥нних папер≥в.  р≥м того, ц≥нн≥ папери в документарн≥й форм≥ можуть бути ≥менними ≥ на предТ¤вника.

–озгл¤немо детальн≥ше ц≥нн≥ папери в документарн≥й форм≥.

Ќайб≥льш ¤скравим прикладом сполученн¤ зобов'¤зальних ≥ майнових прав Ї ц≥нн≥ папери на пред'¤вника. ћомент передач≥ ц≥нних папер≥в на пред'¤вника ¤к майна новому власнику Ї ≥ моментом, коли зобов'¤занн¤ ем≥тента цих ц≥нних папер≥в також переход¤ть до власника ц≥нних папер≥в. ” даному випадку ц≥нний пап≥р ¤к об'Їкт майнового права Ї титулом власност≥. ќднак немаЇ в≥дпов≥д≥ на суто правове питанн¤, що таке ц≥нний пап≥р ¤к майно, ¤кщо немаЇ зобов'¤зань ем≥тента або самого ем≥тента. ќбл≥к зобов'¤зальних прав, що випливають ≥з права власност≥ на ц≥нний пап≥р, веде власник даного ц≥нного паперу. ≤ншими словами, сам власник повинен знати коли отримувати див≥денди, коли влаштовуютьс¤ загальн≥ збори акц≥онер≥в тощо.

ќтримавши ц≥нн≥ папери на пред'¤вника власник може њх збер≥гати на територ≥њ ”крањни. ÷≥нн≥ папери Увнутр≥шн≥хФ ем≥тент≥в на пред'¤вника мають також найб≥льш просте обертанн¤ за кордоном держави. ќб≥г ц≥нних папер≥в на пред'¤вника, у випадку њхнього вивозу за меж≥ ”крањни регулюЇтьс¤ законодавством крањни, де в≥дбуваЇтьс¤ угода з такими ц≥нними паперами (малюнок 1). ќднак, ¤кщо у власника - нерезидента виникне бажанн¤ вивезти своњ ц≥нн≥ папери за кордон в≥н маЇ дещо знати. ”крањна, ¤к де¤к≥ ≥нш≥ держави, розгл¤даЇ вив≥з ц≥нних папер≥в за кордон своЇњ крањни - ¤к вив≥з кап≥талу ≥, фактично, обмежуЇ об≥г ц≥нних папер≥в своњх ем≥тент≥в в ≥нших крањнах валютним ≥ митним законодавством. ƒосв≥д постсоц≥ал≥стичних крањн доводить справедлив≥сть таких заход≥в. Ѕез розвитку внутр≥шнього фондового ринку вих≥д ц≥нних папер≥в за кордон призводить до в≥дтоку поток≥в кап≥талу в ≥нш≥ крањни ≥ поступового занепаду внутр≥шнього фондового ринку. –озвинут≥ крањни вже давно пройшли цей етап. «а рахунок в≥льного перем≥щенн¤ кап≥талу економ≥ки цих крањн швидко розвиваютьс¤ ≥ взаЇмно ≥нтегруютьс¤. У—учасн≥ процеси глобал≥зац≥њ вимагають в≥д ”крањни ¤комога активн≥шого залученн¤ њњ в м≥жнародну торговельну систему. ¬ходженн¤ ”крањни у св≥товий економ≥чний прост≥р можливе лише на баз≥ в≥дкритост≥ економ≥ки з одночасним застосуванн¤м комплексу заход≥в щодо захисту внутр≥шнього ринку. —ценар≥й в≥дгородженн¤ в≥д зовн≥шнього св≥ту, ¤кий в≥дстоюЇтьс¤ де¤кими пол≥тичними силами, Ї небезпечним ≥ перспективнимФ(ѕосланн¤ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни У”крањна: поступ у ’’≤ стол≥тт¤. —тратег≥¤ економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики на 2000-2004 рр.Ф).

“аким чином, ц≥нн≥ папери на пред'¤вника можуть бути в об≥гу ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами.

” протилежн≥сть Ївропейським традиц≥¤м проведенн¤ приватизац≥њ в ”крањн≥ зд≥йснювалас¤ за рос≥йським сценар≥Їм ≥з використанн¤м ≥менних ц≥нних папер≥в. ѕо¤ва в ”крањн≥ ≥менних ц≥нних папер≥в обумовила необх≥дн≥сть формуванн¤ нового суб'Їкту ринку ц≥нних папер≥в - реЇстратора. —творенн¤ реЇстратор≥в випливало не т≥льки з бажанн¤ ем≥тента знати Ув обличч¤Ф своњх акц≥онер≥в (кредитор≥в), але ≥ з правовоњ особливост≥ ≥менного ц≥нного паперу. як майно, ≥менний ц≥нний пап≥р ≥з зазначенн¤м ≥мен≥ власника Ї титулом власност≥ даного власника. «м≥на власника спричин¤Ї за собою необх≥дн≥сть зам≥ни титулу власност≥. “аким чином, реЇстратор не т≥льки ф≥ксуЇ перех≥д права власност≥, виконуючи роль Усв≥дкаФ цив≥льно-правових в≥дношень, але ≥ видаЇ новий титул власност≥ (сертиф≥кат) новому власнику ≥менного ц≥нного паперу. ѕриведена особлив≥сть ≥менного ц≥нного паперу знижуЇ його оборотн≥сть. ≤ншими словами, придбавши ≥менн≥ ц≥нн≥ папери њх власник (резидент або нерезидент) повинен звернутис¤ до реЇстратора дл¤ перереЇстрац≥њ права власност≥. ѕодоланн¤ цього обмеженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ знерухомленн¤м ц≥нних папер≥в. ƒл¤ цього в украњнському законодавств≥ т≥льки дл¤ ≥менного ц≥нного паперу визначене пон¤тт¤ ном≥нальний утримувач.

¬≥дпов≥дно до украњнського законодавства п≥дтвердженн¤м права власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери Ї сертиф≥кат. ќднак право на зобов'¤зальн≥ права, закр≥плен≥ ц≥нним папером, переходить до нового власника з моменту внесенн¤ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. “обто майнов≥ права п≥дтверджуютьс¤ окремо в≥д зобов'¤зань ем≥тента. ÷¤ правова проблема ще чекаЇ свого вир≥шенн¤.

“аким чином, укладанн¤ договор≥в щодо переходу права власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери можливо ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами. ќднак зобов'¤занн¤ ем≥тента ц≥нних папер≥в перейдуть до нового власника п≥сл¤ реЇстрац≥њ у реЇстратора в ”крањн≥. Ќовий сертиф≥кат видаЇ власнику також реЇстратор в ”крањн≥ (малюнок 1).

—в≥тов≥ тенденц≥њ розвитку електронного ринку кап≥талу ≥з використанн¤м найсучасн≥ших технолог≥чних ≥ правових р≥шень вплинули на патр≥архальн≥ у¤ви в ”крањн≥ щодо паперового ринку ц≥нних папер≥в. √лобал≥зац≥¤ економ≥ки вимагала стр≥мкого розвитку депозитарноњ д≥¤льност≥. « по¤вою депозитарноњ д≥¤льност≥ Упаперов≥Ф ц≥нн≥ папери здали свою Уостанню опоруФ перед реал≥зац≥Їю ≥дењ  нута ¬ексел¤ (шведський економ≥ст ’I’ стор≥чч¤) про УбезпаперовийФ ринок кап≥талу. ѕрийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему й особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф (дал≥ -«акон) призвело до розвитку депозитарноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ ≥ по¤ви пон¤ть: Узнерухомленн¤ ц≥нних папер≥вФ (переведенн¤ ц≥нних папер≥в, випущених у документарн≥й форм≥, у бездокументарну форму шл¤хом депонуванн¤ сертиф≥кат≥в у сховищах збер≥гача ц≥нних папер≥в та/ або депозитар≥ю з метою забезпеченн¤ подальшого њх об≥гу у вигл¤д≥ обл≥кових запис≥в на рахунках збер≥гача ц≥нних папер≥в та/ або депозитар≥ю) ≥ Удематер≥ал≥зац≥¤ ц≥нних папер≥вФ.

¬ ”крањн≥ пон¤тт¤ Узнерухомленн¤ ц≥нних папер≥вФ ≥ Удематер≥ал≥зац≥¤ ц≥нних папер≥вФ визначен≥ «аконом. «ам≥сть пон¤тт¤ Удематер≥ал≥зац≥¤Ф, що означаЇ з юридичноњ точки зору процес зм≥ни м≥сц¤ ф≥ксац≥њ майнових прав, у цьому «акон≥ введене пон¤тт¤ Убездокументарна форма ц≥нного паперуФ (зд≥йснений збер≥гачем обл≥ковий запис, ¤кий Ї п≥дтвердженн¤м права власност≥ на ц≥нний пап≥р). ¬ипуск ц≥нних папер≥в у бездокументарн≥й форм≥, а також можлив≥сть знерухомленн¤ документарних ц≥нних папер≥в обумовили необх≥дн≥сть створенн¤ нових елемент≥в ≥нфраструктури ринку ц≥нних папер≥в - збер≥гач≥в ≥ депозитар≥њв.

ѕравовою основою наведених вище пон¤ть стало законодавче визначенн¤ пон¤тт¤ Урахунки у ц≥нних паперахФ (рахунки, що ведутьс¤ збер≥гачами дл¤ власник≥в ц≥нних папер≥в та депозитар≥¤ми дл¤ збер≥гач≥в щодо обслуговуванн¤ операц≥й з ц≥нними паперами). ¬≥дпов≥дно до «акону п≥дтвердженн¤м права власност≥ на знерухомлен≥ або бездокументарн≥ ц≥нн≥ папери Ї виписка з рахунку у ц≥нних паперах, ¤ку збер≥гач зобов'¤заний надавати власнику ц≥нних папер≥в. ѕо¤ва нового документа - виписки з рахунку у ц≥нних паперах поклала початок вир≥шенню проблем п≥дтвердженн¤ права власност≥ дл¤ Уелектронних ц≥нних папер≥вФ, обертанн¤ ¤ких можливо т≥льки в Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ (в депозитар≥¤х ≥ у збер≥гач≥в).

¬≥дпов≥дно до «акону Удл¤ обл≥ку ц≥нних папер≥в, депонованих власником (резидентом або нерезидентом) зг≥дно з договором про в≥дкритт¤ рахунку у ц≥нних паперах (догов≥р м≥ж власником ц≥нних папер≥в та обраним ним збер≥гачем про передачу власником належних йому ц≥нних папер≥в збер≥гачу дл¤ зд≥йсненн¤ депозитарноњ д≥¤льност≥), збер≥гач в≥дкриваЇ на його ≥м'¤ рахунок у ц≥нних паперах, на ¤кому обл≥ковуютьс¤ права власност≥ на ц≥нн≥ папери, що належать депоненту (юридична або ф≥зична особа, ¤ка користуЇтьс¤ послугами збер≥гача на п≥дстав≥ договору про в≥дкритт¤ рахунку в ц≥нних паперах), а також обмеженн¤ щодо права власност≥ на ц≥ ц≥нн≥ папери депонентаФ.  р≥м того, укладанн¤ договору про в≥дкритт¤ рахунку у ц≥нних паперах або депозитарного договору (догов≥р м≥ж збер≥гачем та обраним ним депозитар≥Їм, за ¤ким депозитар≥й веде дл¤ збер≥гача рахунки у ц≥нних паперах, на ¤ких в≥дображаютьс¤ операц≥њ з ц≥нними паперами, переданими збер≥гачем) не може бути обумовлено в≥дмовою депонента в≥д ¤когось ≥з прав, що надаЇ ц≥нний пап≥р. “аким чином, збер≥гач надаЇ послуги щодо збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в власника й обслуговуЇ об≥г ц≥нних папер≥в, виконуючи визначен≥ д≥њ (розпор¤дженн¤) власника щодо ц≥нних папер≥в.

÷≥ правов≥ особливост≥ ≥стотно в≥др≥зн¤ють украњнського збер≥гача (комерц≥йний банк або торговець ц≥нними паперами, ¤кий маЇ дозв≥л на збер≥ганн¤ та обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ операц≥й ем≥тента з ц≥нними паперами на рахунках у ц≥нних паперах ¤к щодо тих, що належать йому ц≥нних папер≥в, так ≥ тих, ¤к≥ в≥н збер≥гаЇ зг≥дно з договором про в≥дкритт¤ рахунку в ц≥нних паперах) в≥д ≥ноземного пон¤тт¤ УcustodianФ, ¤кий ¤вл¤Ї собою, ¤к правило, ф≥нансовий ≥нститут, що забезпечуЇ дл¤ власника збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в ≥ обл≥к прав власност≥ на ц≥нн≥ папери, а також зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть в ≥нтересах власника ц≥нних папер≥в.

ѕраво власност≥ на бездокументарн≥ або знерухомлен≥ ц≥нн≥ папери переходить до нового власника з моменту зарахуванн¤ ц≥нних папер≥в на рахунок власника у збер≥гача. ќбл≥к прав власност≥ на ц≥нн≥ папери збер≥гачем супроводжуЇтьс¤ також ≥ збер≥ганн¤м самих ц≥нних папер≥в ¤к об'Їкта майнового права у вид≥ запис≥в на рахунках власник≥в ц≥нних папер≥в. ÷≥нним папером у цих випадках Ї зд≥йснений збер≥гачем обл≥ковий запис на рахунку у ц≥нних паперах власника.  ласичне розум≥нн¤ ц≥нного паперу ¤к паперового документа зам≥нюЇтьс¤ у збер≥гача електронним документом.

Ќа в≥дм≥ну в≥д реЇстратора, збер≥гач Ї не т≥льки Усв≥дкомФ на¤вност≥ ≥ характеру правов≥дносин, у ¤к≥ вступають суб'Їкти цив≥льного обороту ц≥нних папер≥в, але ≥ Уобл≥ковцемФ (УохоронцемФ) власност≥ - ц≥нних папер≥в. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д реЇстратора, збер≥гач не видаЇ новому власнику титул його власност≥ - сертиф≥кат ц≥нних папер≥в, а лише п≥дтверджуЇ право власност≥ на ц≥нн≥ папери випискою з рахунку у ц≥нних паперах. ќднак, ¤кщо розгл¤дати сертиф≥кат ≥менного ц≥нного паперу ¤к документ, що п≥дтверджуЇ право власност≥, то в чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть сертиф≥кату в≥д виписки з рахунку у ц≥нних паперах? Ќапевно, Ї необх≥дн≥сть вже визначити: що таке ц≥нний пап≥р, а що таке сертиф≥кат. ÷е питанн¤ особливо важливо при встановлен≥ вимог до друкуванн¤ сертиф≥кат≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. ¬изначившись з цим питанн¤м, можливо вир≥шити й проблему забезпеченн¤ сертиф≥катами вс≥х власник≥в ц≥нних папер≥в.

ћожлив≥сть в≥дмови в≥д титулу власност≥ у вигл¤д≥ сертиф≥кату ц≥нних папер≥в ≥ обл≥к прав власност≥ в електронному вигл¤д≥ дозвол¤Ї п≥двищити оборотоздатн≥сть ц≥нних папер≥в. —аме це Ї головною причиною по¤ви електронного об≥гу ц≥нних папер≥в, а не зниженн¤ витрат на виготовленн¤ УпаперовогоФ ц≥нного паперу. ѕроблема зниженн¤ соб≥вартост≥ об≥гу бездокументарних ц≥нних папер≥в у пор≥вн¤нн≥ з документарними достатньо складне. јле цю проблему ц≥лком можливо розв'¤зати за допомогою економ≥чного розрахунку. ¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми не завжди на користь бездокументарноњ форми випуску ц≥нних папер≥в.

 л≥ринговий депозитар≥й, виконуючи найважлив≥ш≥ технолог≥чн≥ (розрахунково - кл≥рингов≥, гарант≥йн≥ функц≥њ) ≥ правов≥ (укладанн¤ договору з ем≥тентом бездокументарних ц≥нних папер≥в) функц≥њ в Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥, в≥дпов≥дно до «акону не зд≥йснюЇ функц≥ю п≥дтвердженн¤ права власност≥ на ц≥нн≥ папери. ќперац≥Їю виключно збер≥гач≥в Ї п≥дтвердженн¤ прав власност≥ на ц≥нн≥ папери, що обл≥ковуютьс¤ на рахунках у ц≥нних паперах.

“аким чином, укладанн¤ договор≥в щодо переходу права власност≥ на знерухомлен≥ чи бездокументарн≥ ц≥нн≥ папери можливо ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами. ќднак виконанн¤ таких угод ≥ обл≥к прав власност≥ на ц≥нн≥ папери зд≥йснюЇтьс¤ у збер≥гача в ”крањн≥ (малюнок 1).

Ќа¤вн≥сть у крањнах (наприклад, в ”крањн≥) ≥менних ц≥нних папер≥в ≥ ц≥нних папер≥в, випущених у бездокументарн≥й форм≥ накладаЇ обмеженн¤ дл¤ виходу ц≥нних папер≥в ем≥тент≥в цих держав на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки. “аке обмеженн¤ зменшуЇ обс¤г можливих ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни. ѕодоланн¤ цих обмежень зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок застосуванн¤ в≥дпов≥дних правових процедур ≥ використанн¤ спец≥ал≥зованих ф≥нансових ≥нструмент≥в.

 

ќб≥г ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземних фондових ринках

¬есь комплекс св≥тових ф≥нансових послуг грунтуЇтьс¤ на небачен≥й к≥лькост≥ ≥ на величезн≥й р≥зноман≥тност≥ ф≥нансових ≥нструмент≥в та њх пох≥дних, ¤к≥ ≥стотно диверсиф≥кують валютн≥, ф≥нансов≥ ≥ кредитн≥ ризики ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ѕри цьому виникаЇ необх≥дн≥сть пошуку в≥дпов≥дних правових та технолог≥чних р≥шень, що запоб≥гають можливим втратам ≥ пр¤мим ф≥нансовим збиткам.

—кладн≥ правов≥дносини, що супроводжують об≥г ц≥нних папер≥в, диктують необх≥дн≥сть розгл¤дати способи об≥гу ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземних ринках ц≥нних папер≥в у першу чергу на основ≥ њх юридичного анал≥зу. “акий Увих≥дФ ц≥нних папер≥в, ¤к об'Їкта цив≥льно-правових в≥дношень, необх≥дно розгл¤дати ¤к ≥з точки зору права власност≥ на ц≥нний пап≥р, так ≥ з точки зору зобов'¤зальних прав, закр≥плених ц≥нним папером.

¬ище було зазначено, що найб≥льш простий об≥г ц≥нних папер≥в Увнутр≥шн≥хФ ем≥тент≥в за кордоном держави мають ц≥нн≥ папери на пред'¤вника. ѕри цьому вив≥з ц≥нних папер≥в за кордон ”крањни регулюЇтьс¤ валютним ≥ митним законодавством.

ќбл≥к прав власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери у украњнського реЇстратора або на бездокументарн≥ чи знерухомлен≥ ц≥нн≥ папери у украњнського збер≥гача знижуЇ оборотн≥сть таких ц≥нних папер≥в ≥ може суттЇво зменшити ≥нтерес потенц≥йних ≥ноземних ≥нвестор≥в. як вище зазначалос¤, нерезидент хоче мати впевнен≥сть в захищеност≥ своњх ≥нвестиц≥й. ¬ першу чергу в≥н дов≥р¤Ї законодавству своЇњ крањни та встановленим звича¤м торг≥вл≥ ц≥нними паперами, до ¤ких в≥н звик ≥ маЇ в≥дпов≥дний досв≥д та технолог≥чне забезпеченн¤.

ќдним ≥з ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к≥ забезпечують спр¤муванн¤ в≥льних кошт≥в, знижують ризики кап≥таловкладень ≥ запоб≥гають можливим втратам, Ї депозитарн≥ розписки. як правило, депозитарн≥ розписки випускаютьс¤ п≥д корпоративн≥ ц≥нн≥ папери, що дозвол¤Ї розгл¤дати њх ¤к ≥нструмент прит¤гненн¤ кап≥талу саме в реальну економ≥ку. ƒл¤ ем≥тента корпоративних ц≥нних папер≥в депозитарн≥ розписки можуть безпосередньо або опосередковано спри¤ти зб≥льшенню його кап≥талу. ÷е дос¤гаЇтьс¤ за рахунок використанн¤ в≥дпов≥дних р≥вн≥в програм випуску депозитарних розписок. ƒепозитарн≥ розписки - ц≥кавий ф≥нансовий ≥нструмент. ѕрограми випуску депозитарних розписок дозвол¤ють поЇднати правов≥ особливост≥ крањни ем≥тента ц≥нних папер≥в ≥з правовими особливост¤ми крањни ем≥тента депозитарних розписок (включаючи й особливост≥ м≥жнародного права). ¬игоди дл¤ ем≥тента в≥д випуску депозитарних розписок так ¤к ≥ де¤к≥ технолог≥чн≥ схеми зд≥йсненн¤ таких випуск≥в, ¤к≥ використовувались в р≥зних крањнах, неодноразово описувалис¤ в прес≥. Ќажаль, переважна б≥льш≥сть цих статей маЇ рекламний характер. Ќе все наведене в цих статт¤х можливо безпосередньо застосувати в ”крањн≥. —кладний характер правов≥дносин, що супроводжуЇ об≥г ц≥нних папер≥в, робить необх≥дним розгл¤дати випуск депозитарних розписок п≥д ц≥нн≥ папери в першу чергу з юридичноњ точки зору, а не застосовувати Упр¤мим впровадженн¤мФ готов≥ технолог≥чн≥ процедури. —проби застосуванн¤ в ”крањн≥ в≥домих у св≥тов≥й практиц≥ технолог≥чних схем повною м≥рою не вир≥шують вс≥х правових проблем, пов'¤заних ≥з випуском депозитарних розписок на ц≥нн≥ папери украњнських ем≥тент≥в. ѕрактична реал≥зац≥¤ програм депозитарних розписок на ц≥нн≥ папери украњнських ем≥тент≥в доводить цю тезу.

як ф≥нансовий ≥нструмент депозитарн≥ розписки украњнським законодавством не визначен≥. ёридична класиф≥кац≥¤ депозитарних розписок достатньо складний процес. ƒосить поширена у¤ва, що депозитарн≥ розписки Ц пох≥дн≥ ц≥нн≥ папери не в≥дпов≥даЇ св≥тов≥й практиц≥. “ому виникаЇ необх≥дн≥сть проанал≥зувати випуск депозитарних розписок ≥з правовоњ точки зору.

“ехнолог≥чн≥ особливост≥ випуску депозитарних розписок у м≥жнародн≥й практиц≥ за звичаЇм зв'¤зують ≥з пон¤тт¤м Уном≥н≥Ф (NOMINEE - компан≥¤, заснована ¤к ф≥нансовий ≥нститут, на ≥мТ¤ ¤коњ кл≥Їнт реЇструЇ ц≥нн≥ папери з метою акумул¤ц≥њ доход≥в та /або обл≥ку основного власника (утримувача) ц≥нних папер≥в. Ќом≥н≥ веде обл≥к основних власник≥в). ÷≥нн≥ папери, за ¤кими реал≥зуЇтьс¤ програма депозитарних розписок, обмежуютьс¤ в об≥гу (блокуютьс¤) на ≥м'¤ ем≥тента депозитарних розписок ¤к ном≥н≥, ¤кий веде обл≥к власник≥в ц≥нних папер≥в (малюнок 2).

Ќом≥н≥ - фаховий учасник ринку ц≥нних папер≥в, що виконуЇ д≥њ з ц≥нними паперами в≥д ≥мен≥ власника ц≥нних папер≥в. ƒе¤кою м≥рою ном≥н≥ можна розгл¤дати ¤к Уном≥нального власникаФ. Ќайб≥льшу в≥дпов≥дн≥сть пон¤ттю Уном≥н≥Ф в украњнському законодавств≥ маЇ дов≥рче товариство або траст.

«аконодавством ”крањни визначен≥ правов≥ основи власност≥ ≥ правов≥дносини власника майна з особою, ¤ка представл¤Ї ≥нтереси власника. ¬ ”крањн≥ ем≥тент депозитарних розписок - ≥ноземна депозитарна установа або Ї власником ц≥нних папер≥в, або власником Ї хтось ≥нш≥й, наприклад, власник депозитарних розписок. ¬ украњнському законодавств≥ (так само ¤к ≥ в законодавств≥ ≥нших крањн) в≥дсутнЇ пон¤тт¤ Уном≥нальний власникФ. ¬ир≥шенн¤ правових проблем реал≥зац≥њ випуску депозитарних розписок шл¤хом установленн¤ юридичноњ р≥вност≥ м≥ж Уном≥н≥Ф ≥ украњнським Уном≥нальним утримувачемФ (депозитар≥й або збер≥гач ц≥нних папер≥в, зареЇстрований у реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ¤к юридична особа, ¤к≥й ц≥ ц≥нн≥ папери передано за дорученн¤м та в ≥нтересах власник≥в ц≥нних папер≥в дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й у Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥) засновано лише на р≥вност≥ кореневоњ частини цих двох пон¤ть (≥з погл¤ду граматики). « правовоњ точки зору це несум≥сн≥ пон¤тт¤.

ƒжерело такоњ правовоњ нев≥дпов≥дност≥ пон¤ть аналог≥чно нев≥дпов≥дност≥ пон¤ть збер≥гач ≥ custodian ≥ визначаЇтьс¤ законодавством ”крањни, ¤ке регламентуЇ право власност≥. ” ”крањн≥ пон¤тт¤ Уном≥нальний утримувачФ в≥дноситьс¤ т≥льки до ≥менних ц≥нних папер≥в. Ќом≥нальний утримувачем може бути т≥льки украњнський депозитар≥й або збер≥гач ц≥нних папер≥в. ” одного ном≥нального утримувача на рахунку у ц≥нних паперах по тим самим ц≥нним паперам не може бути зареЇстрований ≥нший ном≥нальний утримувач.  ореспондентськ≥ в≥дношенн¤ щодо ц≥нних папер≥в м≥ж збер≥гачами в ”крањн≥ не припускаютьс¤.

–еЇстрац≥¤ ном≥нальним утримувачем збер≥гача або депозитар≥й у реЇстр≥ власник≥в ц≥нних папер≥в не означаЇ переходу до ном≥нального утримувача права власност≥ на ц≥нн≥ папери (внесенн¤ ном≥нального утримувача в реЇстр власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, а також перереЇстрац≥¤ ц≥нних папер≥в на ≥ншого ном≥нального утримувача не означаЇ, що право власност≥ на ц≥нн≥ папери переходить до ном≥нального утримувача). ѕраво волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ майном залишаютьс¤ за власником ц≥нних папер≥в, а зм≥нюЇтьс¤ лише м≥сце ф≥ксац≥њ майнових прав (ф≥ксац≥¤ права власност≥ провадитьс¤ не у реЇстратора, а у збер≥гача). ”кладанн¤ збер≥гачем договору про в≥дкритт¤ рахунку у ц≥нних паперах з власником ц≥нних папер≥в не може бути обумовлено в≥дмовою депонента в≥д ¤когось ≥з прав, що надаЇ ц≥нний пап≥р. –ахунок у ц≥нних паперах у збер≥гача може бути в≥дкритий т≥льки власнику ц≥нних папер≥в.  р≥м того, ем≥тент депозитарних розписок не може бути зареЇстрований ном≥нальним утримувачем у реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, ¤кщо в≥н не украњнський депозитар≥й або збер≥гач.

ѕ≥д реЇстрац≥Їю в реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ном≥нального утримувача в ”крањн≥ можна розгл¤дати встановленн¤ Уобл≥ковихФ в≥дношень м≥ж учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи (м≥ж реЇстратором ≥ депозитар≥Їм або збер≥гачем). “аким чином, в≥дсутн¤ правова р≥вн≥сть м≥ж пон¤тт¤ми Уном≥н≥Ф ≥ Уном≥нальним утримувачемФ ¤к ≥ м≥ж пон¤тт¤ми Узбер≥гачФ ≥ УcustodianФ.

–еал≥зац≥¤ ≥ноземною депозитарною установою програми випуску депозитарних розписок може зд≥йснюватис¤ у тому випадку, ¤кщо ц¤ установа не Ї власником ц≥нних папер≥в. ÷ей випуск можливий у випадку встановленн¤ кореспондентських в≥дношень м≥ж Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни ≥ ем≥тентом депозитарних розписок. ¬становленн¤ в≥дносин ≥ налагодженн¤ пост≥йноњ взаЇмод≥њ з депозитарними установами ≥нших крањн, укладанн¤ ¤к двосторонн≥х, так ≥ багатосторонн≥х угод про пр¤ме членство або кореспондентськ≥ в≥дносини дл¤ обслуговуванн¤ м≥жнародних операц≥й з ц≥нними паперами учасник≥в Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи, контроль за њх кореспондентськими в≥дносинами з депозитарними установами ≥нших крањнФ в≥днос¤тьс¤ до компетенц≥њ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни.

ѕ≥дставою дл¤ такого висновку можуть служити норми пр¤моњ д≥њ «акону, що саме Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни маЇ право на Уукладанн¤ ¤к двосторонн≥х, так ≥ багатосторонн≥х угод про пр¤ме членство, або кореспондентськ≥ в≥дношенн¤ дл¤ обслуговуванн¤ м≥жнародних операц≥й ≥з ц≥нними паперами учасник≥в Ќац≥ональноњ депозитарноњ системиФ.

Ќорми законодавства ”крањни обмежують к≥льк≥сть можливих шл¤х≥в реал≥зац≥њ депозитарних розписок на ц≥нн≥ папери украњнських ем≥тент≥в:

1) депозитарн≥ розписки випускаютьс¤ власником ц≥нних папер≥в украњнського ем≥тента;

2) випуск депозитарних розписок реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ в≥дношень м≥ж ем≥тентом украњнських ц≥нних папер≥в, ем≥тентом депозитарних розписок ≥ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни.

ƒепозитарн≥ розписки, випущен≥ ≥ноземною депозитарною установою п≥д ц≥нн≥ папери, ¤кими в≥н волод≥Ї на прав≥ власност≥, можна вважати ц≥нними паперами даноњ установи. ÷е можуть бути або бездокументарн≥ депозитарн≥ акц≥њ, оформлен≥ глобальним сертиф≥катом, або документарн≥ депозитарн≥ розписки. ¬они Ї зобов'¤занн¤ми ц≥Їњ юридичноњ особи. «а ними виникаЇ нове право власност≥ саме на дан≥ ц≥нн≥ папери - депозитарн≥ розписки (малюнок 3). ѕри цьому у т≥й крањн≥, де зд≥йснюЇтьс¤ цей випуск, повинна ≥снувати система державноњ реЇстрац≥њ таких ц≥нних папер≥в. ≤снуюч≥ програми випуску депозитарних розписок п≥д украњнськ≥ ц≥нн≥ папери реал≥зовувалис¤ саме за таким сценар≥Їм.

¬ипуск ≥ноземною депозитарною установою депозитарних розписок п≥д власн≥ ц≥нн≥ папери при вс≥й технолог≥чн≥й простот≥ маЇ ≥стотн≥ недол≥ки, наприклад:

ќднак, випуск депозитарних розписок власником украњнських ц≥нних папер≥в т≥льки опосередковано спри¤Ї приросту кап≥талу украњнського ем≥тента. Ѕезпосередн≥й прир≥ст кап≥талу ем≥тента украњнських ц≥нних папер≥в можливо реал≥зувати за рахунок використанн¤ ≥нших програм випуску депозитарних розписок, впровадженн¤ ¤ких потребуЇ ≥стотноњ правовоњ п≥дготовки ≥ анал≥зу. ћова йде про випуски депозитарних розписок третього р≥вн¤, за процедурою ѕравила 144(а) або Ївропейськ≥ депозитарн≥ розписки. ƒл¤ реал≥зац≥њ саме таких програм попередн≥ правов≥ та технолог≥чн≥ схеми випуск≥в депозитарних розписок власником ц≥нних папер≥в складно використати. ўонайменше, дл¤ реал≥зац≥њ програм випуску депозитарних розписок, що безпосередньо спри¤ють приросту кап≥талу ем≥тента, власником украњнських ц≥нних папер≥в не може бути ем≥тент депозитарних розписок .

якщо депозитарн≥ розписки випускаютьс¤ за сп≥льним договором ем≥тента ц≥нних папер≥в ≥ ем≥тента депозитарних розписок, при цьому останн≥й не Ї власником ц≥нних папер≥в, можна говорити про трансформац≥ю зобов'¤зань ем≥тента ц≥нних папер≥в у нове зобов'¤занн¤. ≈м≥тент депозитарних розписок спри¤Ї трансформац≥њ зобов'¤зального права ем≥тента ц≥нних папер≥в, виступаючи представником (агентом) цього ем≥тента. ѕри цьому випускаЇтьс¤ об'Їкт майнового права - депозитарн≥ розписки (малюнок 4). ƒепозитарн≥ розписки й у даному випадку Ї ц≥нними паперами.

¬≥дпов≥дальн≥сть по зобов'¤занн¤м несуть сп≥льно ем≥тент ц≥нних папер≥в ≥ ем≥тент депозитарних розписок. ѕри цьому ем≥тент ц≥нних папер≥в несе зобов'¤занн¤, що випливають ≥з права власност≥ на ц≥нн≥ папери, а ем≥тент депозитарних розписок може приймати на себе додатков≥ зобов'¤занн¤, що супроводжують даний випуск депозитарних розписок (трансформац≥¤ прибутк≥в, ≥нформуванн¤ про права й операц≥њ з ц≥нними паперами, обслуговуванн¤ об≥гу депозитарних розписок тощо).

–еал≥зац≥¤ випуску депозитарних розписок ≥ноземною депозитарною установою, ¤ка не Ї власником ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в, повинна дотримуватис¤ нормативно - правових акт≥в ”крањни. «аконодавством встановлюЇтьс¤, що т≥льки Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни встановлюЇ кореспондентськ≥ в≥дношенн¤ з депозитарними установами ≥нших крањн ≥ укладаЇ з ними договори щодо обслуговуванн¤ розм≥щенн¤ ≥ продажу за межами ”крањни ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в, у тому числ≥, американських депозитарних розписок (American Depositary Receipts) ≥ глобальних депозитарних розписок (Global Depositary Receipts).

“аким чином, вищенаведений анал≥з правов≥дносин даЇ п≥дставу стверджувати: депозитарн≥ розписки Ї ц≥нними паперами, а не пох≥дними ц≥нними паперами, що мають ≥нший характер правов≥дносин. ѕ≥дставою дл¤ п≥дтвердженн¤ слушност≥ такого висновку можуть служити багаторазов≥ консультац≥њ з представниками ≥ноземних депозитарних установ та в≥дпов≥дн≥ законодавч≥ акти цих держав.

 р≥м реал≥зац≥њ програм депозитарних розписок Ї ≥нший шл¤х виходу ц≥нних папер≥в ем≥тент≥в на закордонн≥ фондов≥ ринки. ѕол¤гаЇ в≥н у безпосередньому виход≥ ц≥нних папер≥в ем≥тент≥в на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки ц≥нних папер≥в.

–еал≥зуЇтьс¤ цей Увих≥дФ через встановленн¤ кореспондентських в≥дношень м≥ж центральними депозитар≥¤ми двох крањн або м≥ж центральним депозитар≥Їм крањни ем≥тента ц≥нних папер≥в ≥з м≥жнародними депозитарними центрами (≈uroclear, Cedel). ¬становленн¤ таких кореспондентських в≥дношень визначаЇтьс¤ правовими умовами ≥ в≥дпов≥даЇ Ївропейському шл¤ху об≥гу ц≥нних папер≥в за межами держави. ¬раховуючи вимоги украњнського законодавства вих≥д ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки ц≥нних папер≥в можливо реал≥зувати через укладанн¤ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни договору про кореспондентськ≥ в≥дношенн¤ з закордонним депозитар≥Їм (центральним депозитар≥Їм) (малюнок 5).

ћожлив≥сть встановленн¤ таких кореспондентських в≥дношень визначаЇтьс¤ не т≥льки технолог≥чними умовами. ѕри цьому повинна також враховуватис¤ правова можлив≥сть п≥дтвердженн¤ прав власност≥ на ц≥нн≥ папери украњнського ем≥тента у крањн≥ депозитар≥ю, ≥з ¤ким Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни укладаЇ догов≥р. ¬ир≥шенн¤ правових питань базуЇтьс¤ на двосторонн≥х або багатосторонн≥х договорах з урахуванн¤м законодавства ”крањни та норм м≥жнародного права.

¬становленн¤ кореспондентських в≥дношень м≥ж центральними депозитар≥¤ми - добре в≥дома стандартна Ївропейська практика об≥гу ≥ноземних ц≥нних папер≥в на внутр≥шн≥х ринках ц≥нних папер≥в ” випадку встановленн¤ кореспондентських в≥дношень м≥ж центральними депозитар≥¤ми не т≥льки зобов'¤зальн≥ (¤к у реал≥зац≥њ програм депозитарних розписок), але ≥ майнов≥ права (право власност≥ на ц≥нн≥ папери украњнського ем≥тента) передаютьс¤ ≥ноземному власнику. ¬становленн¤ кореспондентських в≥дношень м≥ж центральними депозитар≥¤ми ц≥лком в≥дпов≥даЇ м≥жнародним нормам ≥ рекомендац≥¤м ECSDј (European Central Securities Depositories Association), ISSA (International Securities Services Association).

ќб≥г ц≥нних папер≥в на закордонних ринках (включаючи —Ўј) можливо також реал≥зувати ≥ в м≥жнародн≥й депозитарн≥й мереж≥ (global custody).

ƒо шл¤ху залученн¤ ≥ноземного кап≥талу за допомогою ц≥нних папер≥в в≥дноситьс¤ випуск ц≥нних папер≥в у крањнах, стосовно ¤ких ем≥тент цих ц≥нних папер≥в Ї нерезидентом. ¬ипуск ц≥нних папер≥в у крањн≥, стосовно ¤коњ ем≥тент цих ц≥нних папер≥в Ї нерезидентом, визначаЇтьс¤ законодавством такоњ крањни щодо реЇстрац≥њ ц≥нних папер≥в ≥ноземних ем≥тент≥в. ѕроцедура реЇстрац≥њ ≥ розм≥щенн¤ таких ц≥нних папер≥в визначаЇтьс¤ правовими особливост¤ми крањни, де зд≥йснюЇтьс¤ така ем≥с≥¤. ƒо таких ц≥нних папер≥в можна в≥днести ¤к комерц≥йн≥, так ≥ державн≥. ƒо них в≥днос¤тьс¤ ≥ евробонди - зобов'¤занн¤, випущен≥ поза межами крањни позичальника ≥, ¤к правило, деном≥нован≥ у певну валюту. ƒепозитарне обслуговуванн¤ ≥ розрахунки за такими ц≥нними паперами зд≥йснюютьс¤ через м≥жнародн≥ депозитарно - кл≥рингов≥ системи. ÷е найб≥льше складний ≥ дорогий дл¤ ≥ноземноњ корпорац≥њ (компан≥њ) зас≥б виходу на закордонний фондовий ринок. ƒл¤ украњнського ем≥тента така процедура достатньо складна з погл¤ду його в≥дпов≥дност≥ вимогам крањни, де зд≥йснюЇтьс¤ така ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в.

¬их≥д ц≥нних папер≥в ем≥тент≥в на закордонн≥ фондов≥ ринки впливаЇ не т≥льки на процес прит¤гненн¤ кап≥талу в економ≥ку крањни. —тагнац≥¤ украњнського ринку корпоративних ц≥нних папер≥в та децентрал≥зац≥¤ торг≥вл≥ ц≥нними паперами маЇ негативн≥ насл≥дки дл¤ найб≥льшого власника корпоративних ц≥нних папер≥в - держави. ѕри виход≥ ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки з'¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть (нехай нав≥ть на ≥ноземних торгових майданчиках) визначити справедливу ц≥ну на ц≥нн≥ папери.

¬исновки:

≤снують щонайменше п'¤ть можливостей виходу ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки:

  1. ¬ив≥з ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в за меж≥ ”крањни. “акий шл¤х можливий дл¤ документарних ц≥нних папер≥в на пред'¤вника з урахуванн¤м валютного ≥ митного законодавства ”крањни.
  2. ¬ипуск депозитарних розписок на ц≥нн≥ папери украњнських ем≥тент≥в власником цих ц≥нних папер≥в. “акий шл¤х вже використовуЇтьс¤ дл¤ документарних знерухомлених ц≥нних папер≥в або бездокументарних ц≥нних папер≥в.
  3. ¬ипуск депозитарних розписок реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом установленн¤ в≥дношень м≥ж ем≥тентом украњнських ц≥нних папер≥в, ем≥тентом депозитарних розписок ≥ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни.
  4. ¬их≥д ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в безпосередньо на закордонн≥ фондов≥ ринки ц≥нних папер≥в шл¤хом установленн¤ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни кореспондентських в≥дношень ≥з закордонним депозитар≥Їм (центральним депозитар≥Їм).
  5. ¬ипуск ц≥нних папер≥в у крањн≥, стосовно ¤ких ем≥тент ц≥нних папер≥в Ї нерезидентом. ѕроцедура реЇстрац≥њ ≥ розм≥щенн¤ таких ц≥нних папер≥в визначаЇтьс¤ правовими особливост¤ми т≥Їњ крањни де проводитьс¤ ц¤ ем≥с≥¤.

¬иб≥р шл¤ху реал≥зац≥њ виходу ц≥нних папер≥в украњнських п≥дприЇмств на ≥ноземн≥ фондов≥ ринки п≥ддаЇтьс¤ економ≥чному анал≥зу. –еал≥зац≥¤ такого виходу буде спри¤ти додатковому притоку ≥нвестиц≥й забезпечуючи при цьому м≥н≥м≥зац≥ю вартост≥ кап≥талу дл¤ украњнських п≥дприЇмств. ƒл¤ реал≥зац≥њ цих шл¤х≥в (кр≥м першого) необх≥дний розвиток ≥ над≥йне функц≥онуванн¤ Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи ≥ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни, ¤к системоутворюючого елементу депозитарноњ системи ”крањни.

Hosted by uCoz