ожна держава, ¤ка утворилас¤ на теренах колишнього —–—–, отримала в спадщину планову економ≥ку. –есурс≥в на утриманн¤ нерентабельних п≥дприЇмств ”крањна не мала, а ринков≥ перетворенн¤ в економ≥ц≥ вимагали зм≥н в структур≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмствами. “ому держава запропонувала переважн≥й б≥льшост≥ п≥дприЇмств Їдиний шл¤х до Унового управл≥нн¤Ф Ц акц≥онуванн¤, намагаючись тим самим передати акц≥онерам процес управл≥нн¤ п≥дприЇмством. «а рахунок УплановоњФ приватизац≥њ держава розраховувала отримати Ув≥дпов≥дального господар¤Ф та п≥дн¤ти економ≥ку. Ќапевно акц≥онуванн¤ - не найкращий шл¤х зм≥ни форми господарюванн¤ дл¤ малих п≥дприЇмств, таких ¤к перукарн¤, магазин тощо. “а й п≥дприЇмства використовували ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в не з метою залученн¤ ≥нвестиц≥й, а дл¤ перетворенн¤ державноњ форми власност≥ в приватну. Ќажаль, у даному випадку Уне було враховано не т≥льки головний постулат сусп≥льного процесу - наступн≥сть розвитку, а й те, що крањна... б≥льше семи дес¤тир≥ч будувала свою економ≥ку на антиринкових засадахФ (виступ ѕрезидента ”крањни "”крањна: п≥дсумки соц≥ально-економ≥чного розвитку та погл¤д у майбутнЇ" на науков≥й конференц≥њ 16 листопада 2000 року).

“ак чи ≥накше, перес≥чному громад¤нинов≥ ”крањни довелос¤ мати справу з ц≥нними паперами, ¤к≥ в≥н отримав в процес≥ тотальноњ приватизац≥њ в обм≥н на приватизац≥йн≥ сертиф≥кати. Ќа сьогодн≥ акц≥њ становл¤ть найб≥льш вагомий сегмент ринку ц≥нних папер≥в (98.4%) (за виключенн¤м державних ц≥нних папер≥в та вексел≥в) (решту ц≥нних папер≥в складають обл≥гац≥њ п≥дприЇмств та ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати. —таном на 01.07.2000 загальна ном≥нальна варт≥сть акц≥й, обл≥гац≥й п≥дприЇмств та ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в складала 37,36 млрд.грн.). ќднак роз≥братис¤ в складних процесах об≥гу ц≥нних папер≥в досить важко.

Ќа це питанн¤ Ї безл≥ч в≥дпов≥дей. ј чи варто взагал≥ встановлювати визначенн¤ ц≥нних папер≥в? —аме за таким сценар≥Їм (без визначенн¤ пон¤тт¤ ц≥нного паперу) ≥ будувалос¤ рад¤нське загальне законодавство, ¤ке в цив≥льному кодекс≥ ”–—– визнало, що УтакеФ може ≥снувати (статт¤ 129,147 ÷ив≥льного кодексу ”крањни). ƒобра рад¤нська комед≥¤ У«игзаг удачиФ з ™вгеном Ћеоновим багато рок≥в рекламувала державн≥ обл≥гац≥њ. —правд≥, чи варто було дл¤ Їдиного ем≥тента-держави описувати ц≥нн≥ папери, ¤к≥, до реч≥, були на предТ¤вника? ћалоймов≥рно, аби хтось у¤вл¤в тод≥, що в 2000 роц≥ в ”крањн≥ буде 35 тис¤ч акц≥онерних товариств, ≥ кожний другий в ”крањн≥ буде акц≥онером.

≤нод≥ ц≥нн≥ папери в ¤кост≥ об'Їкту цив≥льно-правових в≥дношень намагаютьс¤ визначити ¤к майно, ≥нод≥ - ¤к р≥ч, ≥нод≥ - ¤к безт≥лесне майно (ћурзин ƒ.¬. ÷енные бумаги - безтелесные вещи ћ.: —татут, 1998.). «аконом ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ визначено, що Уц≥нн≥ папери - грошов≥ документи, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особамФ (статт¤ 1 «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ).

“аким чином, ¤к об'Їкт цив≥льно-правових в≥дносин спец≥альним законодавством ц≥нний пап≥р визначено певним УдокументомФ. ƒокумент за «аконом ”крањни Фѕро ≥нформац≥юФ може бути в паперов≥й форм≥ або на ≥нших нос≥¤х (статт¤ 27 «акону ”крањни Фѕро ≥нформац≥юФ ƒокумент - це передбачена законом матер≥альна форма одержанн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ шл¤хом ф≥ксац≥њ њњ на папер≥, магн≥тн≥й, к≥но-, в≥део-, фотопл≥вц≥ або на ≥ншому нос≥Їв≥).

ќтже, ¤кщо ц≥нний пап≥р - це не майно, а документ, що посв≥дчуЇ певн≥ зобовТ¤занн¤ ем≥тента, то ¤к застосовувати щодо ц≥нних папер≥в догов≥р куп≥вл≥ Ц продажу, даруванн¤, м≥ни, ¤к≥ передбачають перех≥д права власност≥ саме майна (глави 20,21,22 ÷ив≥льного кодексу ”крањни)? „и необх≥дно в цьому випадку застосовувати при продажу ц≥нного паперу принципи уступки вимоги ≥ переводу боргу (глава 17 ÷ив≥льного кодексу ”крањни)?

“≥льки п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф ≥ визначенн¤ в ньому пон¤тт¤ випуск ц≥нного паперу ц¤ проблема нарешт≥ була вир≥шена (випуск ц≥нних папер≥в - зареЇстрована у встановленому пор¤дку сукупн≥сть ц≥нних папер≥в одного ем≥тента з одним державним реЇстрац≥йним номером, що можуть мати р≥зн≥ умови ем≥с≥њ, але надають однаков≥ права). ѕон¤тт¤ Увипуску ц≥нного паперуФ дозволило визначити ц≥нн≥ папери ¤к сукупн≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к≥ надають однаков≥ права (мова йде про зобовТ¤занн¤ ем≥тента ц≥нного паперу перед њх власником). ƒо таких ц≥нних папер≥в в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ можна в≥днести:

¬изначенн¤ випуску ц≥нних папер≥в мало досить важливий вплив на формуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥. —права пол¤гала в формуванн≥ оптимального п≥дходу до ц≥нних папер≥в ¤к до ф≥нансових ≥нструмент≥в. —тосовно ц≥нних папер≥в досить тривалий час ц¤ проста ≥де¤ не знаходила свого в≥дображенн¤ в законодавчих ≥ нормативних документах.  оли мова ≥де про грошов≥ кошти все зрозум≥ло: кожна валюта враховуЇтьс¤ окремо за своњм кодом валюти. ¬ раз≥ ≥снуванн¤ крос - курсу одн≥Їњ валюти в ≥ншу можливо перерахуванн¤ вс≥х вид≥в валют до одн≥Їњ, наприклад, гривн≥. —тосовно обл≥ку ц≥нних папер≥в маЇ застосовуватис¤ та ж сама ≥де¤ Ц ц≥нн≥ папери р≥зних випуск≥в обл≥ковуютьс¤ окремо за своњми ISIN кодами (в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф та стандарту ƒ—“” 3705-98 (ISO 6166) призначенн¤ м≥жнародного ≥дентиф≥кац≥йного коду ц≥нних папер≥в - ISIN код≥в зд≥йснюЇ Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни). јле на в≥дм≥ну в≥д грошових кошт≥в стосовно ц≥нних папер≥в не може ≥снувати Укрос - курсуФ. ¬ раз≥ потреби, власник одного ц≥нного паперу може обм≥н¤ти цей пап≥р на ≥нший , або продати один та придбати ≥нший.

“акож ≥снують ф≥нансов≥ ≥нструменти (за украњнським законодавством - ц≥нн≥ папери) дл¤ ¤ких неможливо застосовувати пон¤тт¤ Увипуск ц≥нного паперуФ. ƒо таких ф≥нансових ≥нструмент≥в в украњнському законодавств≥ можна в≥днести вексель (≥з погл¤ду ∆еневськоњ конвенц≥њ - promissory note, bills of exchange) або в рос≥йському законодавств≥ - чек, банк≥вську ощадну книжку на пред'¤вника, коносамент (у рос≥йському законодавств≥ зам≥сть пон¤тт¤ Увипуск ц≥нних папер≥вФ використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ Уэмисионна¤ ценна¤ бумагаФ). Ќеможлив≥сть застосовувати пон¤тт¤ Увипуск ц≥нного паперуФ до таких ф≥нансових ≥нструмент≥в Ї одн≥Їю з причин, ¤ка обмежуЇ можлив≥сть њх обслуговуванн¤ в Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ ”крањни ≥ опосередковано накладаЇ обмеженн¤ на обслуговуванн¤ цих ф≥нансових ≥нструмент≥в у орган≥затор≥в торг≥вл≥ ц≥нними паперами. ƒоречно додати, що в крањнах ≥з розвинутим ринком ц≥нних папер≥в так≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти у орган≥затор≥в торг≥вл≥ ц≥нними паперами не обслуговуютьс¤. ќбумовлено це не т≥льки њх правовими особливост¤ми, але ≥ неможлив≥стю визначенн¤ котирувальноњ ц≥ни на так≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти.

Ќапевно, необх≥дно уважно придивитис¤ до досв≥ду ≥нших крањн, ¤к≥ вже давно з≥ткнулис¤ з цими проблемами. ƒосв≥д розвинутих ринк≥в ц≥нних папер≥в, ≥снуюча нормативно - правова база щодо регулюванн¤ цих ринк≥в може стати ц≥нним матер≥алом дл¤ розвитку фондового ринку ”крањни. Ўл¤х ”крањни щодо гармон≥зац≥њ украњнського законодавства до акт≥в ™— передбачаЇ, зокрема, на¤вн≥сть доступу украњнських фах≥вц≥в до акт≥в ™—, ¤к≥ регулюють ринок кап≥тал≥в (в≥дпов≥дно до ст.189 ƒоговору про заснуванн¤ ™— ≥снуЇ 5 тип≥в акт≥в ™—: регламенти, директиви, р≥шенн¤, рекомендац≥њ, висновки). √рунтовного осмисленн¤ стратег≥њ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни можливо дос¤гти на основ≥ вивченн¤ конкретних документ≥в ™—, доступ до ¤ких у украњнських фах≥вц≥в обмежений.

ќднак ринки кап≥талу ≥, зокрема, фондов≥ ринки ”крањни ¤к нов≥ ≥нститути Уне можуть формуватис¤ на основ≥ штучно сконструйованих стандартних стереотип≥в, бути калькою з чужого досв≥ду, нав≥ть найкращого. ћехан≥чно, штучно в≥дтворити процес розвитку ≥нших крањн не вдавалос¤ ще н≥де ≥ н≥комуФ (виступ ѕрезидента ”крањни "”крањна: п≥дсумки соц≥ально-економ≥чного розвитку та погл¤д у майбутнЇ" на науков≥й конференц≥њ 16 листопада 2000 року).

Ќа м≥й погл¤д, важлива централ≥зац≥¤ цього процесу ≥з широким обговоренн¤м результат≥в анал≥зу та проект≥в законодавчих акт≥в, ¤к≥ будуть спри¤ти зм≥нам на краще (напевно, фрагментац≥¤ законодавства, ¤ке регулюЇ д≥¤льн≥сть на ринку кап≥талу, ≥ стан розвитку ф≥нансового сектору обумовили прийн¤тт¤ ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 1 листопада 2000р. є1620 Уѕро  оординац≥йну раду з питань пол≥тики ф≥нансового секторуУ).

ћожливо використати ≥ власний досв≥д. ћова ≥де про принципи регулюванн¤ розрахункових та кредитних в≥дносин (глава 33 ÷ив≥льного кодексу ”крањни). «агальне законодавство встановлюЇ принципов≥ норми цив≥льно-правових в≥дносин при кредитуванн≥ та розрахунках. –ешта норм, включаючи технолог≥чн≥ правила та обовТ¤зков≥ процедури, встановлюЇтьс¤ спец≥альним законодавством ≥ нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни. ÷е дозволило ЌЅ” створити одну з кращих плат≥жних систем в ™вроп≥ та оперативно реал≥зовувати новац≥њ ≥ забезпечувати можлив≥сть ≥нтеграц≥њ ц≥Їњ системи з ≥ншими плат≥жними системами св≥ту. ” в≥дношенн≥ до ще б≥льш складного ф≥нансового ≥нструменту - ц≥нного паперу, нажаль, за таким сценар≥Їм под≥њ не розвиваютьс¤.

Ќа м≥й погл¤д, загальн≥ вимоги до об≥гу ц≥нних папер≥в повинн≥ регулюватис¤ загальним та спец≥альним законодавством, а технолог≥¤ встановлюватис¤ в≥дпов≥дними нормами та стандартами (‘≥нансов≥ ризики є2, 2000, Уѕро де¤к≥ проблеми ринку ц≥нних папер≥вФ, ’оружий —.√.).

як ≥ дл¤ будь Ц ¤кого ≥ншого товару, особа, ¤ка Ї власником ц≥нного паперу, та ≥нша особа, ¤ка маЇ бажанн¤ придбати ц≥нний пап≥р, можуть зустр≥тис¤ безпосередньо м≥ж собою (на даному етап≥ в ”крањн≥ таким чином укладаЇтьс¤ переважна б≥льш≥сть угод щодо ц≥нних папер≥в). –езультатом њх зустр≥ч≥ може бути укладанн¤ будь ¤коњ угоди, передбаченоњ законодавством -догов≥р даруванн¤, м≥ни, куп≥вл≥ Ц продажу. Ќадал≥ будемо говорити про догов≥р куп≥вл≥-продажу ¤к найтипов≥ш≥й угод≥ з ц≥нними паперами. ѕроте б≥льш≥сть етап≥в укладанн¤ будь-¤коњ угоди, зробленоњ у вигл¤д≥ договору м≥ни або договору даруванн¤, не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д основних етап≥в укладанн¤ договору куп≥вл≥ - продажу. ”кладанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою у способ≥, м≥сц≥ й пор¤дку укладанн¤ в≥дпов≥дного договору.

“акож, укладанн¤ угод може бути зд≥йснено за допомогою орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами (малюнок 2). ћетою орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами Ї допомога ≥нвесторам саме в укладанн≥ угод (в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф д≥¤льн≥сть по орган≥зац≥њ торг≥вл≥ на ринку ц≥нних папер≥в - наданн¤ послуг, що безпосередньо спри¤ють укладенню цив≥льно-правових угод з ц≥нними паперами).

≤снуЇ багато ≥нших систем торг≥вл≥ ц≥нними паперами, що нос¤ть менш формал≥зований ≥ майже не регламентований характер, ¤к≥ територ≥ально б≥льш розосереджен≥ ≥ часто орган≥зац≥йно не оформлен≥. —укупн≥сть таких систем називаЇтьс¤ "позаб≥ржовим ринком".

√оловним завданн¤м фондових ринк≥в Ї акумул¤ц≥¤ в≥льних кошт≥в ≥ спри¤нн¤ перерозпод≥лу кап≥талу на користь найб≥льш перспективних п≥дприЇмств. ‘ондов≥ б≥рж≥ та “≤— ≥ Ї тими ринками, ¤к≥ сумарно складають фондовий ринок. Ќажаль, в ”крањн≥ фондовий ринок ще не повн≥стю виконуЇ цих функц≥й. Ќа в≥дм≥ну в≥д нормальноњ ринковоњ економ≥ки ф≥нансовий ≥ реальний сектори економ≥ки в ”крањн≥ Удос≥ ≥снують в р≥зних вим≥рах, по сут≥ ≥зольован≥ один в≥д одного ≥ працюють кожен на себе" (виступ ѕрезидента ”крањни "”крањна: п≥дсумки соц≥ально-економ≥чного розвитку та погл¤д у майбутнЇ" на науков≥й конференц≥њ 16 листопада 2000 року).

¬изначити справедливу ц≥ну на ц≥нн≥ папери можливо саме на орган≥зованому ринку ц≥нних папер≥в (котирувальну ц≥ну, що формуЇтьс¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, при ¤к≥й укладаЇтьс¤ максимальна к≥льк≥сть угод щодо ц≥нних папер≥в). Ќа¤вн≥сть орган≥зованих ринк≥в у кожному сектор≥ ринку кап≥талу ≥ Ї фундаментом ринковоњ економ≥ки.

ћетою д≥¤льност≥ орган≥затора торг≥вл≥ ¤краз ≥ Ї забезпеченн¤ можливост≥ укладанн¤ максимальноњ к≥лькост≥ угод щодо ц≥нних папер≥в. «а даними табл.1 можливо визначити пон¤тт¤ Ул≥кв≥дност≥ ц≥нних папер≥вФ, ¤ке визначаЇ можлив≥сть швидко реал≥зувати ц≥нн≥ папери з м≥н≥мальними втратами. ¬ наведеному приклад≥ ц≥нн≥ папери, напевно, л≥кв≥дн≥, оск≥льки, придбавши њх за ц≥ною 53 грн., власник маЇ можлив≥сть продати њх за ц≥ною в≥д 51 грн. до 55 грн. ¬заЇмозвТ¤зок м≥ж котирувальною ц≥ною ≥ л≥кв≥дн≥стю забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю попиту ≥ пропозиц≥њ ц≥нних папер≥в у учасник≥в орган≥зованого ринку. Ќажаль, переважну б≥льш≥сть ц≥нних папер≥в украњнських п≥дприЇмств важко назвати л≥кв≥дними. ÷им можливо по¤снити ≥ невеликий обс¤г угод, що укладаЇтьс¤ у орган≥затор≥в торг≥вл≥ (за перший квартал 2000 року у орган≥затор≥в торг≥вл≥ з акц≥¤ми укладено угод на суму 716 млн.грн. (2% в≥д сумарноњ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й, випущених в ”крањн≥)).

”года повинна бути складена юридично грамотно, оск≥льки в≥д цього залежить д≥йсн≥сть угоди (ѕоспол≥так ¬. ѕон¤тт¤ угоди та умови њњ д≥йсност≥. ÷≥нн≥ папери ”крањни є47, 2000) ≥ њњ виконанн¤. ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ - УPasta servanda suntФ (лат. угоди повинн≥ виконуватис¤).

≈тап виконанн¤ угоди складаЇтьс¤ з дек≥лькох взаЇмоповТ¤заних процедур. «даЇтьс¤, виконати угоду дуже просто. ѕродавець передаЇ покупцю своЇ майно Ц ц≥нн≥ папери, а покупець передаЇ продавцю своњ кошти (або за договором м≥ни - майно). ќднак ц≥нн≥ папери можуть бути в р≥зних формах Ц документарн≥й ≥ бездокументарн≥й (ќсобливост≥ обл≥ку прав щодо ц≥нних папер≥в, випущених в р≥зних формах вже були розгл¤нут≥ в ‘≥нансових ризиках є3, 2000 в статт≥ У–инок ц≥нних папер≥в ≥ ≥нвестиц≥њ. ѕравов≥ особливост≥ об≥гу ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземних фондових ринкахФ, ’оружий —.√.). ј документарн≥ ц≥нн≥ папери, у свою чергу, можуть бути в ”крањн≥ ≥менними та на предТ¤вника (зг≥дно статт≥ 1 «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ). ¬раховуючи це, розгл¤немо виконанн¤ угоди щодо ц≥нних папер≥в з позиц≥й:

Ѕездокументарна форма ц≥нного паперу - зд≥йснений збер≥гачем обл≥ковий запис, ¤кий Ї п≥дтвердженн¤м права власност≥ на ц≥нний пап≥р (в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф). Ѕез збер≥гач≥в виконанн¤ угод стосуЇтьс¤ т≥льки ц≥нних папер≥в, випущених у документарн≥й форм≥.

¬≥дпов≥дно до украњнського законодавства п≥дтвердженн¤м права власност≥ на ц≥нний пап≥р на предТ¤вника Ї сертиф≥кат (в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф —ертиф≥кат - бланк ц≥нного паперу, ¤кий засв≥дчуЇ право власност≥ на ц≥нний пап≥р). ¬иконанн¤ угоди щодо ц≥нних папер≥в на предТ¤вника зд≥йснюЇтьс¤ досить просто (малюнок 3). ƒокументарн≥ ц≥нн≥ папери на предТ¤вника Ї ¤скравим прикладом сполученн¤ зобов'¤зальних ≥ майнових прав. ћомент передач≥ ц≥нних папер≥в на пред'¤вника новому власнику Ї ≥ моментом, коли зобов'¤занн¤ ем≥тента ц≥нних папер≥в також переход¤ть до цього ж власника. ѕроцес переходу прав на ц≥нний пап≥р на предТ¤вника в≥дбуваЇтьс¤ УмиттЇвоФ шл¤хом передач≥ сертиф≥кату ц≥нного паперу в≥д продавц¤ покупцю (зг≥дно ст.5 «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф Уѕраво власност≥ на ц≥нн≥ папери на пред'¤вника, випущен≥ в документарн≥й форм≥, переходить до нового власника з моменту передач≥ (поставки) ц≥нних папер≥вФ).

Ќеобх≥дн≥сть по¤ви нового суб'Їкту ринку ц≥нних папер≥в - реЇстратора випливала не т≥льки з бажанн¤ ем≥тента знати Ув обличч¤Ф своњх акц≥онер≥в, а ≥ з правовоњ особливост≥ ≥менного ц≥нного паперу (‘≥нансов≥ ризики є3, 2000, ’оружий —.√. У–инок ц≥нних папер≥в ≥ ≥нвестиц≥њ. ѕравов≥ особливост≥ об≥гу ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в на ≥ноземних фондових ринкахФ).

¬≥дпов≥дно до украњнського законодавства п≥дтвердженн¤м права власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери Ї сертиф≥кат. Ќа сертиф≥кат≥ ≥менного ц≥нного паперу повинно зазначатис¤ ≥мТ¤ власника. «м≥на власника спричин¤Ї за собою необх≥дн≥сть зам≥ни сертиф≥кату. «обов'¤зальн≥ права, закр≥плен≥ ц≥нним папером, переход¤ть до нового власника з моменту внесенн¤ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в (зг≥дно ст.5 «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф Уѕрава на участь в управл≥нн≥, одержанн¤ доходу тощо, ¤к≥ випливають з ≥менних ц≥нних папер≥в, можуть бути реал≥зован≥ з моменту внесенн¤ зм≥н до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥вФ).

 р≥м того, право власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥ ≥ дос≥ п≥дтверджуЇтьс¤ р≥зними за формою сурогатами. ¬иготовленн¤ сертиф≥кат≥в акц≥й переважно не в≥дбуваЇтьс¤. “≥льки 3 тис. з 35 тис. акц≥онерних товариств виготовили дл¤ власник≥в сертиф≥кати ц≥нних папер≥в. √ромад¤ни ”крањни, ¤к≥ брали участь у приватизац≥њ державного майна, не повн≥стю забезпеченн≥ документарним п≥дтвердженн¤м права на частку власност≥, отриману п≥д час приватизац≥њ (п.5 ќсновних напр¤м≥в розвитку фондового ринку в ”крањн≥ у 2000 роц≥, затверджених ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 30 жовтн¤ 1999 року N 1415/99).

ўо станетьс¤ ≥з реал≥зац≥Їю прав, закр≥плених ц≥нним папером, у раз≥ втрати реЇстру? Ќа п≥дстав≥ чого, чим ≥ хто буде в≥дпов≥дати перед власником ц≥нного паперу за таку втрату? „и Ї необх≥дн≥сть у обов`¤зковому страхуванн≥ д≥¤льност≥ щодо веденн¤ реЇстр≥в?

–азом з тим необх≥дно зауважити, що формуванн¤ в ”крањн≥ з 1996 року ≥нституту реЇстратор≥в забезпечило упор¤дкуванн¤ результат≥в приватизац≥њ. Ќа другий квартал 2000 року реЇстрац≥ю прав власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери в ”крањн≥ забезпечують 352 незалежних реЇстратори та 1368 ем≥тент≥в, що самост≥йно ведуть власн≥ реЇстри. –азом вони складають систему реЇстрац≥њ прав власност≥ на ц≥нн≥ папери. «агалом вони ведуть реЇстри по 17 тис. випуск≥в ≥менних ц≥нних папер≥в. —таном на другий квартал 2000 року у реЇстрах обл≥ковувалос¤ ц≥нних папер≥в на сумарну ном≥нальну варт≥сть 33 млрд.грн.. ¬ реЇстрах зареЇстровано майже 18 млн. власник≥в.