√лобал≥зац≥¤ економ≥чного розвитку вс≥х стор≥н сучасноњ господарськоњ д≥¤льност≥ диктуЇ в≥дпов≥дн≥ вимоги, к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ параметри дл¤ украњнськоњ економ≥ки. ¬≥дпов≥дн≥сть украњнськоњ економ≥ки св≥товим стандартам потребуЇ створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату дл¤ в≥тчизн¤них ≥ закордонних ≥нвестор≥в. —творенн¤ такого ≥нвестиц≥йного кл≥мату передбачаЇ пол≥тичну ≥ законодавчу стаб≥льн≥сть, формуванн¤ економ≥чно обгрунтованоњ податковоњ пол≥тики, вмиканн¤ економ≥ки у св≥тов≥ господарськ≥ комун≥кац≥њ, розвиток в ”крањн≥ повного комплексу ≥нфраструктури фондового ринку. ‘ормуванн¤ в≥дпов≥дних умов дл¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї важливим напр¤мком державноњ пол≥тики.

ƒл¤ забезпеченн¤ розвитку власноњ економ≥ки кожна крањна вживаЇ заходи щодо розвитку ринку кап≥талу. —творенн¤ банк≥вськоњ системи, методолог≥чне та технолог≥чне забезпеченн¤ њњ функц≥онуванн¤ ÷ентральним банком Ї загально визнаним фактом економ≥чного розвитку кожноњ крањни. ¬ ”крањн≥ функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи забезпечено плат≥жною системою, створеною Ќац≥ональним банком ”крањни у 1994 роц≥. —аме поЇднанн¤ в особ≥ ÷ентрального банку ем≥с≥йного, методолог≥чного, технолог≥чного ≥ нагл¤дового центру забезпечуЇ фундамент ф≥нансового сегменту ринку кап≥талу.

• впливаЇ на акумул¤ц≥ю та концентрац≥ю кошт≥в населенн¤ ≥ п≥дприЇмств;
• спри¤Ї залученню в≥тчизн¤ного й ≥ноземного кап≥талу в економ≥ку крањни;
• спри¤Ї приватизац≥њ на њњ завершальному етап≥;
• узгоджуЇ майнов≥ ≥нтереси крањни, ≥нституц≥ональних ≥ ≥ндив≥дуальних ≥нвестор≥в в процес≥ об≥гу ц≥нних папер≥в;
• економить сусп≥льн≥ витрати на об≥г ф≥нансових ≥нструмент≥в та пол≥пшуЇ взаЇмн≥ розрахунки п≥дприЇмств;
• спри¤Ї п≥двищенню ефективност≥ керуванн¤ п≥дприЇмством;
• створюЇ умови дл¤ ≥нтеграц≥њ крањни у св≥тову економ≥чну систему завд¤ки впровадженню загальносв≥тових принцип≥в ≥ стандарт≥в функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в.

≤нфраструктура ринку ц≥нних папер≥в включаЇ:

—в≥товий розвиток ринк≥в ц≥нних папер≥в пред'¤вл¤Ї усе б≥льш жорстк≥ вимоги до оборотност≥ ц≥нних папер≥в. Ќов≥ ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ призвели до створенн¤ нових технолог≥й ≥ на ринку ц≥нних папер≥в. “ехн≥чний прогрес ви¤вивс¤ чинником, ¤кий стимулював розвиток централ≥зованих компТютерних систем. ¬≥н забезпечив випуск та об≥г ц≥нних папер≥в в форм≥ електронних запис≥в та п≥двищив ефективн≥сть розрахунк≥в.  рањни, в ¤ких сформувавс¤ та функц≥онував ринок ц≥нних папер≥в, у 80-х - 90-х роках в≥дчули, що його подальший розвиток можливий лише в глобальних масштабах. ‘актично розпочалас¤ ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ ринк≥в кап≥тал≥в, ¤ка супроводжувалас¤ реформуванн¤м нац≥ональних ринк≥в та пристосуванн¤м њх до глобальних систем ц≥ноутворенн¤ ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в.

√оловним фактором дл¤ розвитку ÷ентральних депозитар≥њв стали рекомендац≥њ групи 30-ти про  л≥ринг ≥ розрахункову систему св≥тових ринк≥в ц≥нних папер≥в, опубл≥кованих у 1989 р. ” допов≥д≥ в≥дзначалис¤ велика р≥зноман≥тн≥сть ≥ ¤к≥сна неоднор≥дн≥сть розрахункових систем у усьому св≥т≥. ќписувалис¤ ризики ≥ дорожнеча, породжен≥ в≥дсутн≥стю ефективност≥ в розрахункових системах на внутр≥шн≥х ринках. ” допов≥д≥ √рупи 30-ти були дан≥ дев'¤ть рекомендац≥й дл¤ пол≥пшенн¤ ефективност≥ ≥ стандартизац≥њ д≥¤льност≥ локальних кл≥рингових ≥ розрахункових систем. “рет¤ рекомендац≥¤ спец≥ально стосувалас¤ центральних депозитар≥њв ≥з пропозиц≥Їю зд≥йсненн¤ њњ до 1992 р:

Укожна крањна повинна мати розвинутий ≥ ефективно д≥ючий ÷ентральний депозитар≥й ц≥нних папер≥в, орган≥зац≥¤ ≥ керуванн¤ ¤кого спри¤ли б залученню найб≥льшого числа учасник≥в.Ф

ƒепозитарна та розрахунково-кл≥рингова д≥¤льн≥сть в останн≥ дес¤тир≥чч¤ стала одним з пров≥дних вид≥в профес≥йноњ д≥¤льност≥ на св≥тових ринках ц≥нних папер≥в. ÷¤ д≥¤льн≥сть забезпечуЇ фундамент ринку ц≥нних папер≥в. «начною м≥рою процедури обл≥ку, кл≥рингу та розрахунк≥в визначають д≥Їв≥сть та ефективн≥сть фондового ринку ≥ допомагають забезпечити ц≥л≥сн≥сть ринку, знизити р≥вень ризику та заощадити значн≥ кошти.

« часу опубл≥куванн¤ ƒопов≥д≥ √рупи 30-ти к≥льк≥сть орган≥зац≥й ÷ентральних депозитар≥њв зросло з 32 до 102. Ќайближчим часом повинно бути засноване додатково щонайменше 20 ÷ентральних депозитар≥њв.

√оловн≥ принципи, на ¤к≥ ÷ентральн≥ депозитар≥њ ор≥Їнтуютьс¤ у своЇму розвитку

1. ƒематер≥ал≥зац≥¤ ц≥нних папер≥в.
2. –озвиток послуг кредитуванн¤ / застави ц≥нних папер≥в
3. –озширенн¤ кола ц≥нних папер≥в / ≥нструмент≥в, що берутьс¤ на обслуговуванн¤.
4. ¬провадженн¤ м≥жнародних операц≥й.
5. ¬становленн¤ зв'¤зк≥в м≥ж ≥ноземними й ≥ншими ÷ентральними депозитар≥¤ми.

1. —творенн¤ методолог≥чних основ стаб≥льност≥ та зниженн¤ ризик≥в на фондовому ринку ≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
2. —творенн¤ методолог≥чних основ та стандарт≥в депозитарного обл≥ку ≥ оптимальних умов дл¤ роботи ÷ентральних депозитар≥њв.
3. ѕ≥двищенн¤ л≥кв≥дност≥ / оборотност≥ ринку.
4. –озвиток ≥нформац≥йно -технолог≥чних систем.
5. ћодиф≥кац≥¤ та ун≥ф≥кац≥¤ ≥снуючих метод≥в роботи у сфер≥ операц≥й ≥з ц≥нними паперами.

÷≥нн≥ папери в документарн≥й форм≥ можуть бути знерухомлен≥ в депозитарн≥й орган≥зац≥њ або можуть бути дематер≥ал≥зован≥ (тобто ≥снувати т≥льки у вид≥ запис≥в на електронних нос≥¤х).

–≥вень в≥дпов≥дност≥ ÷ентральних депозитар≥њв дев'¤тьом рекомендац≥¤м √рупи 30-ти виражений в р≥зноман≥тност≥ ≥ ¤кост≥ њхн≥х розрахункових систем. ¬ин¤ткове значенн¤ маЇ –екомендац≥¤ 3 (÷ентральн≥ депозитар≥њ), найвищий р≥вень в≥дпов≥дност≥. Ќайнижчий р≥вень в≥дпов≥дност≥ - –екомендац≥¤ 2 (торгова зв≥рка дл¤ непр¤мих учасник≥в). ” середньому ÷ентральн≥ депозитар≥њ в≥дпов≥дають 6 -7 рекомендац≥¤м.

Ѕ≥льше 41% ÷ентральних депозитар≥њв у св≥т≥ прийн¤ли р≥шенн¤ про те, що немаЇ необх≥дност≥ в наданн≥ власникам ц≥нних папер≥в у њх ф≥зичн≥й форм≥. ѕри цьому обл≥к ц≥нних папер≥в ≥ прав власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ електронних запис≥в. 31% ÷ентральних депозитар≥њв зд≥йснюють знерухомленн¤, у той час ¤к транзакц≥њ провод¤тьс¤ через електронну розрахункову систему без ф≥зичного перем≥щенн¤ ц≥нних папер≥в. ≤нш≥ 28% ÷ентральних депозитар≥њв збер≥гають ц≥нн≥ папери ¤к у електронн≥й, так ≥ в знерухомлен≥й форм≥.

Ќайчаст≥ше доступ ≥нвестор≥в до ÷ентрального (Ќац≥онального) депозитар≥ю зд≥йснюЇтьс¤ через збер≥гача (89%). ÷е ц≥лком в≥дпов≥даЇ нормам «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему й особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф.

¬иб≥р найкращого методу доступу повинний визначатис¤ функц≥ональними складовими кожного локального ÷ентрального депозитар≥ю. Ќав≥ть ¤кщо правила локального членства дозвол¤ють пр¤мий доступ ≥нвесторам, це може бути не дуже виг≥дним, ≥ б≥льш доц≥льним варто вважати доступ у ÷ентральний депозитар≥й через локального агента, ¤кий завжди Ї членом ÷ентрального депозитар≥ю.

Ѕ≥льш≥сть (52%) депозитар≥њв мають власника в одн≥й особ≥ (або у власност≥ локальноњ фондовоњ б≥рж≥, або в державн≥й форм≥ власност≥ ≥ включаючи власн≥сть центрального банку). 79% ÷ентральних депозитар≥њв мають розвинуту систему зв'¤зку ≥ пов≥домлень з учасниками, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ п≥дтвердженн¤ права власност≥ цих учасник≥в. « числа ÷ентральних депозитар≥њв, ¤к≥ мають так≥ розвинут≥ системи, у середньому 90% допущенних учасник≥в сп≥лкуютьс¤ за допомогою цих систем.

”се б≥льше зростаЇ роль ÷ентральних депозитар≥њв у м≥жнародних розрахунках ≥ кл≥рингу.

як правило, на локальному ринку ÷ентральний депозитар≥й ≥ кл≥рингове агентство - це одна юридична особа. ÷ентральн≥ депозитар≥њ зд≥йснюють звичайне обслуговуванн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в, проте починають брати на себе також функц≥њ банк≥в ≥ брокер≥в. ƒл¤ проведенн¤ необх≥дних кредитних операц≥й б≥льш≥сть ÷ентральних депозитар≥њв мають статус банку.

ќкр≥м збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в ≥ розрахунк≥в через електронну систему, ÷ентральн≥ депозитар≥њ зд≥йснюють 52 р≥зноман≥тних функц≥й ≥ вид≥в обслуговуванн¤.

ƒе¤к≥ функц≥њ ÷ентрального депозитар≥ю

(за даними видавництва У“омас ћюррейФ CSD в розр≥з≥

100 центральних депозитар≥њв ≥нших крањн)

¬≥д загальноњ к≥лькост≥ ринк≥в, в≥дкритих дл¤ ≥нвестиц≥й, 80 % обслуговуютьс¤ операц≥йними ÷ентральними депозитар≥¤ми. —аме ÷ентральн≥ депозитар≥њ забезпечують фундамент дл¤ безризикового виконанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в. Ѕудь ¤к≥ операц≥њ з ц≥нними паперами так чи ≥накше проход¤ть через повнофункц≥ональн≥ ÷ентральн≥ депозитар≥њ. « початком функц≥онуванн¤ ÷ентральних депозитар≥њв, ¤к системи виконанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в дл¤ учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в критично важливим стаЇ д≥¤льн≥сть системи укладанн¤ угод - ≥нформац≥йноњ системи (б≥рж≥), тобто що, де ≥ ¤к продавати або купувати.

Ќезважаючи на усп≥шне перетворенн¤ в житт¤ у переважн≥й б≥льшост≥ крањн св≥ту м≥жнародних рекомендац≥й, ще ≥снуЇ р¤д локальних ринк≥в ц≥нних папер≥в, в≥дкритих дл¤ ≥нвестиц≥й, що не мають операц≥йних ÷ентральних депозитар≥њв, ¤к в ”крањн≥.

« початку реформи у постсоц≥ал≥стичних крањнах —х≥дноњ ™вропи та де¤ких крањнах —Ќƒ створенн¤ нац≥онального фондового ринку в≥дбувалос¤ водночас з розбудовою сучасноњ модел≥ його ≥нфраструктури в сувор≥й в≥дпов≥дност≥ до рекомендац≥й √рупи “ридц¤ти, IOSCO, та вимог м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

як в≥дпов≥дь на глобальн≥ тенденц≥њ в ”крањн≥ було прийн¤то «акони Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ, Фѕро господарськ≥ товаристваФ. јкцент на б≥ржову торг≥влю сприймавс¤ ¤к знак ринкових перетворень. ѕри цьому фундаментальн≥ передумови ≥снуванн¤ б≥ржовоњ торг≥вл≥, ¤к≥ створювались в ≥нших крањнах дес¤тир≥чч¤ми, вважалось виникнуть ¤кось собою. ¬≥дсутн≥сть систем виконанн¤ угод ≥ обл≥ку прав власност≥ обумовили по¤ву низки законодавчих (”кази ѕрезидента ”крањни є247/94, 160/96 тощо) ≥ нормативних документ≥в. ÷ей поступовий розвиток прив≥в до по¤ви «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф та ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 22 червн¤ 1999 року N 703/99 Уѕро загальн≥ засади функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањниФ.

Ќеобх≥дно визнати, що до сьогодн≥шнього дн¤ ринкова ≥нфраструктура в ”крањн≥ формувалась безсистемно та контролювалась р≥зними державними установами за принципом Уу семи н¤ньок дитина без окаФ. «а допомогою р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥й в ”крањн≥ намагалис¤ Уметодом пр¤мого впровадженн¤ вживитиФ ринков≥ ≥нфраструктури.  ожний з цих ≥нфраструктурних елемент≥в, нажаль, не враховував у повн≥й м≥р≥ украњнське законодавство ≥ нац≥ональн≥ особливост≥. ”крањна, ¤к ≥ ≥нш≥ постсоц≥ал≥стичн≥ крањни, стала Уекспериментальним пол≥гономФ щодо Усхрещенн¤Ф континентального ≥ англосаксонського права. ¬важалос¤, що ≥мплантац≥¤ ззовн≥ готовоњ системи буде мати користь дл¤ крањни Ц рецип≥Їнта. ќднак Ув≥з ≥ нин≥ тамФ.

Ќа жаль, впровадженн¤ сучасноњ модел≥ Ќац≥ональних б≥ржовоњ та депозитарноњ систем в ”крањн≥ ви¤вилос¤ неможливим з р¤ду субТЇктивних та обТЇктивних фактор≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших крањн, в ¤ких причиною розвитку депозитарноњ д≥¤льност≥ було стр≥мке зростанн¤ операц≥й на ринках ц≥нних папер≥в, в ”крањн≥ розвиток Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи вимагали результати проведенн¤ масовоњ приватизац≥њ.

ѕроцеси реформуванн¤ власност≥ в ”крањн≥ супроводжувались структурною перебудовою економ≥ки ≥ зумовили створенн¤ ринку ц≥нних папер≥в, ¤к складовоњ частини ринкових в≥дносин. ѕроведенн¤ приватизац≥њ в ”крањн≥, нажаль, зд≥йснювалось майже при повн≥й в≥дсутност≥ законодавства, ¤ке б вир≥шувало весь комплекс проблем щодо об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ враховувало бодай частину досв≥ду ≥нших держав. ƒержава запропонувала переважн≥й б≥льшост≥ п≥дприЇмств Їдиний шл¤х до Унового управл≥нн¤Ф Ц акц≥онуванн¤. Ѕ≥льш≥сть ем≥тент≥в в ”крањн≥ використовували ем≥с≥ю ф≥нансових ≥нструмент≥в не з метою залученн¤ ≥нвестиц≥й, а дл¤ перетворенн¤ з державноњ форми власност≥ в приватну з≥ зм≥ною форми господарюванн¤. ÷е призвело до об≥гу великоњ к≥лькост≥ нел≥кв≥дних ц≥нних папер≥в (35 тис¤ч ем≥с≥й ц≥нних папер≥в акц≥онерних товариств). Ўл¤хом обм≥ну приватизац≥йних сертиф≥кат≥в та льготноњ п≥дписки була сформована велика к≥льк≥сть (30 м≥льйон≥в) власник≥в ц≥нних папер≥в, ¤к≥ за своЇю суттю не Ї власниками ≥ не мають можливост≥ (а ≥нколи бажанн¤) управл¤ти належною њм власн≥стю. ¬ ѕосланн≥ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни щодо стратег≥њ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики на 2000 Ц2004 рр. зазначено: Унеефективним та лог≥чно незавершеним ви¤вивс¤ процес приватизац≥њ. ≤њ зд≥йсненн¤ не забезпечило формуванн¤ в≥дпов≥дального господар¤, ¤к≥й був би зац≥кавлений в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥, прискореному оновленн≥ виробництва, його реальному оздоровленн≥. Ќе дос¤гнуто оптимальноњ глибини приватизац≥йного процесу. як насл≥док, у ход≥ реформуванн¤ економ≥ки не вдалос¤ забезпечити глибокоњ структуризац≥њ в≥дносин власност≥, запровадити повноц≥нн≥ правов≥ та орган≥зац≥йн≥ механ≥зми реал≥зац≥њ переваг приватноњ власност≥, всеб≥чного зм≥цненн¤ позиц≥й нац≥онального кап≥талуФ.

«м≥на форми управл≥нн¤ ≥ неможлив≥сть власник≥в управл¤ти належною њм власн≥стю призвела до в≥дсутност≥ стимул≥в дл¤ покращанн¤ показник≥в роботи цих п≥дприЇмств а навпаки спри¤ло спаду виробництва. ÷е призвело до в≥дсутност≥ будь-¤кого взаЇмозвТ¤зку м≥ж формою власност≥ ≥ показниками роботи цих п≥дприЇмств. ѕрезидент ”крањни визначив необх≥дн≥сть Узабезпечити прозор≥сть та поглибленн¤ процесу грошовоњ приватизац≥њ. …ого основна мета Ц формуванн¤ ефективного власникаФ.

¬ результат≥ проведенн¤ масовоњ приватизац≥њ в ”крањн≥ виникли проблеми:

• д≥Ївост≥ структури управл≥нн¤ виробництвом, ¤к≥ повТ¤зан≥ ≥з розпорошен≥стю кап≥талу;
• об≥гу великоњ к≥лькост≥ нел≥кв≥дних ц≥нних папер≥в;
• обл≥ку прав власност≥ на ц≥нн≥ папери акц≥онованих п≥дприЇмств.

ѕоказники рентабельност≥ ≥нвестиц≥й у ц≥нн≥ папери в реальних секторах економ≥ки призвели до стагнац≥њ ринку ц≥нних папер≥в. Ќевисока рентабельн≥сть кап≥таловкладень у ц≥нн≥ папери украњнських корпорац≥й - одна з причин в≥дтоку кап≥талу з ринку ц≥нних папер≥в, а податки Ц причина, ¤ка знижуЇ цю рентабельн≥сть ще б≥льше. ÷ей процес пов'¤заний також ≥з на¤вн≥стю б≥льш рентабельних ≥ менш ризикованих сфер кап≥таловкладень.

ƒр≥бний або неквал≥ф≥кований ≥нвестор психолог≥чно ще не став УгосподаремФ ≥ част≥ше приймаЇ р≥шенн¤ щодо ≥нвестуванн¤ за допомогою спец≥ал≥зованих ф≥нансових ≥нститут≥в. ѕрофес≥йний учасник, ¤кий оперуЇ ц≥нними паперами у орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами, фактично намагаЇтьс¤ обумовити майбутню прибутков≥сть корпорац≥њ. ¬изначенн¤ такоњ ц≥ни - одна з головних задач профес≥йних учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в, ¤к≥ в ”крањн≥ мають невисокий р≥вень кап≥тал≥зац≥њ.

—тагнац≥¤ украњнського ринку корпоративних ц≥нних папер≥в маЇ негативн≥ насл≥дки дл¤ ”крањни не т≥льки зниженн¤м обс¤гу ≥нвестиц≥й, а й дл¤ найб≥льшого власника корпоративних ц≥нних папер≥в - держави. —кладн≥сть визначенн¤ справедливоњ ц≥ни на ц≥нн≥ папери поза функц≥онуючим ринком ц≥нних папер≥в може призвести до збитк≥в держави у випадку продажу пакет≥в ц≥нних папер≥в. ¬изначенн¤ такоњ ц≥ни (котирувальноњ ц≥ни, що формуЇтьс¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, при ¤кому укладаЇтьс¤ максимальна к≥льк≥сть угод щодо ц≥нних папер≥в) можливо дл¤ л≥кв≥дних ц≥нних папер≥в у орган≥затора торг≥вл≥ ц≥нними паперами. ¬раховуючи це ”казом ѕрезидента є 1626/99 в≥д 29.12.1999 Уѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн¤ приватизац≥њ майна в ”крањн≥Ф передбачено вжити заход≥в дл¤ зосередженн¤ вторинноњ торг≥вл≥ ц≥нними паперами ≥нвестиц≥йно - привабливих п≥дприЇмств виключно на фондових б≥ржах та у л≥цензованих торговельно-≥нформац≥йних системах.

”казом ѕрезидента є 1626/99 в≥д 29.12.1999 Уѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн¤ приватизац≥њ майна в ”крањн≥Ф передбачено пр≥оритети в д≥¤льност≥ ”р¤ду, серед ¤ких визначено:

«а в≥дсутност≥ Їдиного в крањн≥ фондового центру майже неможливою стаЇ прозор≥сть ринку. ѕрозор≥сть ринку ц≥нних папер≥в даЇ ≥нвесторам впевнен≥сть у правильност≥ свого вибору. ≤нвестор не в≥ддасть своњх грошей туди, де в≥д нього не приховують ≥нформац≥ю. «азначен≥ недол≥ки суттЇво впливають на ф≥нансову дов≥ру др≥бних ≥нвестор≥в ≥ на розм≥ри кошт≥в, що залучаютьс¤.

ѕринцип ц≥л≥сност≥ ринку потребуЇ впровадженн¤ Їдиних п≥дход≥в до функц≥онуванн¤ орган≥зованих ринк≥в на вс≥й територ≥њ ”крањни. —в≥това практика св≥дчить, що ринок неминуче еволюц≥онуЇ в≥д хаотичност≥ ≥ роздробленост≥ до ц≥л≥сност≥, централ≥зац≥њ. ÷е характерно дл¤ ус≥Їњ ф≥нансовоњ системи ринкових в≥дносин - ¤к у межах одн≥Їњ крањни, так ≥ в м≥жнародних ф≥нансово-економ≥чних в≥дносинах.

Ќац≥ональна депозитарна система повинна дл¤ б≥льше половини населенн¤ ”крањни забезпечувати обл≥к њхн≥х прав власност≥, а це в грошовому вираженн≥ б≥льше 20 м≥ль¤рд≥в гривень.  р≥м того, дл¤ розвитку ринку ц≥нних папер≥в саме Ќац≥ональна депозитарна система забезпечуЇ зниженн¤ ризик≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 30 жовтн¤ 1999 року є 1415/99 Уѕро ќсновн≥ напр¤ми розвитку фондового ринку в ”крањн≥ у 2000 роц≥Ф визначено р¤д головних завдань, ¤к≥ необх≥дно вир≥шити дл¤ розвитку фондового ринку в ”крањн≥, серед ¤ких :

• розбудова ≥нфраструктури фондового ринку;
• вдосконаленн¤ системи захисту прав ≥нвестор≥в.

≤нфраструктурн≥ елементи орган≥зованого ринку Ї учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи ”крањни, ¤к≥сне функц≥онуванн¤ ¤коњ маЇ забезпечити утворений Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни. јдекватне функц≥онуванн¤ та взаЇмод≥¤ ≥нформац≥йноњ, обл≥ковоњ системи та системи виконанн¤ угод створюЇ умови дл¤ по¤ви ц≥л≥сного, високол≥кв≥дного, ефективного ≥ справедливого фондового ринку в ”крањн≥. ÷ей фундамент маЇ забезпечити ефективн≥сть державного регулюванн¤, необх≥дний р≥вень захисту прав власност≥ ≥нвестор≥в ≥ маЇ спри¤ти надходженню ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни.

ѕравов≥ особливост≥ ц≥нного паперу, що перетворюють звичайн≥ зобов'¤зальн≥ права боржника ≥ кредитора також у майно, п≥двищують оборотн≥сть цих зобов'¤зань ≥, у к≥нцевому рахунку, робл¤ть ф≥нансов≥ в≥дношенн¤ в економ≥ц≥ б≥льш моб≥льними й ефективними. ќднак ц¤ обставина робить ц≥нн≥ папери в≥дм≥нними в≥д ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в (наприклад, грошових кошт≥в). ÷е, у свою чергу, обумовлюЇ необх≥дн≥сть розробки ≥ використанн¤ спец≥ал≥зованих способ≥в об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ обл≥ку прав на ц≥нн≥ папери. —уто к≥льк≥сн≥ характеристики (35 тис¤ча ем≥с≥й ц≥нних папер≥в ≥ 30 м≥льйон≥в власник≥в ц≥нних папер≥в) диктують додатков≥ технолог≥чн≥ вимоги, що визначають складн≥сть вир≥шенн¤ всього комплексу проблем, пов'¤заного з формуванн¤м Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи ”крањни.

–ад¤нське цив≥льне законодавство не прид≥л¤ло багато уваги ц≥нним паперам ≥ розгл¤дало њх ¤к р≥ч. Ќа¤вн≥сть в об≥гу паперових обл≥гац≥й 3% позики ставили первинним майнове право на ц≥нний пап≥р. “акий п≥дх≥д ц≥лком справедливий, ¤кщо ми маЇмо справу з надрукованими на папер≥ документами Ц ц≥нними паперами на пред'¤вника. —аме вони Ї найб≥льш ¤скравим прикладом сполученн¤ зобов'¤зальних прав, що надаютьс¤ ем≥тентом ≥нвестору, ≥ майнових прав на ц≥нний пап≥р. ќднак, в ”крањн≥ вс¤ приватизац≥¤ зд≥йснювалась ≥менними ц≥нними паперами, за умови практично повноњ в≥дсутност≥ њх правового анал≥зу.

¬≥дсутн≥сть ч≥ткоњ визначеност≥ щодо пор¤дку застосуванн¤ загальних та /або спец≥альних нормативно - правових акт≥в даЇ можлив≥сть вир≥шувати долю учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в субТЇктивно.

”крањна в даному випадку нав≥ть не вчитьс¤ на власному досв≥д≥, вже не кажучи про досв≥д ≥нших крањн. ”крањнське загальне законодавство визначаЇ, що об≥г ф≥нансового ≥нструменту Ц грошей регулюЇтьс¤ спец≥альним законодавством ≥ документами Ќац≥онального банку ”крањни. Ќевже у в≥дношенн≥ ще б≥льш специф≥чного ф≥нансового ≥нструменту Цц≥нних папер≥в важко застосувати ту ж саму норму. “им б≥льше таке спец≥альне законодавство ≥снуЇ а стандарти, встановлен≥ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни п≥дл¤гають обовТ¤зковому виконанню вс≥ма учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи(”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 22 червн¤ 1999 року N 703/99). ÷≥лком зрозум≥ло, що дл¤ впровадженн¤ ц≥Їњ ≥дењ необх≥дно рев≥зувати нормативну базу щодо ринку ц≥нних папер≥в. ќднак, досв≥д ≥нших крањн ≥ стан справ в ”крањн≥ наполегливо п≥дштовхуЇ до вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.

—творенн¤ ч≥тко зрозум≥лоњ ≥ прозороњ системи законодавчого регулюванн¤ надасть ≥нвестору впевнен≥сть, що в ”крањн≥ його права власност≥ захищен≥. ” випадку обранн¤ цього шл¤ху вир≥шенн¤ проблем обл≥ку прав, закр≥плених ц≥нними паперами можливо регулювати спец≥альним (ч≥тко визначеним) законодавством.

¬≥дсутн≥сть в ”крањн≥ практики формуванн¤ депозитарного обл≥ку обумовлюЇ необх≥дн≥сть концентрац≥њ ≥нтелектуальних ≥ ф≥нансових зусиль навколо Ќац≥онального депозитар≥ю, до компетенц≥њ ¤кого в≥дноситьс¤ стандартизац≥¤ депозитарного обл≥ку ≥ стандартизац≥¤ документооб≥гу. ƒопомогу у створенн≥ депозитарного обл≥ку в ”крањн≥ можуть зробити практичн≥ розробки в цьому напр¤мку ≥нших крањнах. Ќайб≥льшою проблемою цього напр¤мку Ї обмежений доступ украњнських фах≥вц≥в до найкращого практичного досв≥ду ≥ноземних депозитарних систем, ¤кий Ї Уноу-хауФ ≥ не п≥дл¤гаЇ поширенню. ѕрактичне вивченн¤ роботи конкретних депозитарних систем може стати за порукою не допущенн¤ помилок та п≥дгрунт¤м дл¤ адаптац≥њ та ≥нтеграц≥њ украњнського ринку ц≥нних папер≥в у м≥жнародн≥ ринки. ѕри вир≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ застосуванн¤ Уп≥д коп≥ркуФ таких Уготових рецепт≥вФ крањн ≥з розвинутими ринками ц≥нних папер≥в повинно враховувати правов≥ норми ”крањни й особливост≥ пост-приватизац≥йного пер≥оду. “ак≥ практичн≥ розробки повинн≥ бути вивчен≥ й адаптован≥ з урахуванн¤м усього комплексу законодавчих ≥ нормативних акт≥в ”крањни. ¬ажливу роль у справ≥ створенн¤ депозитарного обл≥ку в ”крањн≥ може з≥грати також багатий досв≥д Ќац≥онального банку ”крањни, накопичений при створенн≥ банк≥вськоњ системи, а також при розробц≥ ≥ впровадженн≥ передових ≥нформац≥йних банк≥вських технолог≥й (система електронних платеж≥в ЌЅ” - одна з кращих у ™вроп≥).

ѕрезидент ”крањни в ”каз≥ в≥д 30 жовтн¤ 1999 року є 1415/99 Уѕро ќсновн≥ напр¤ми розвитку фондового ринку в ”крањн≥ у 2000 роц≥Ф визначив, що розбудова ≥нфраструктури фондового ринку передбачаЇ, зокрема, запровадженн¤ стандарт≥в д≥¤льност≥ профес≥йних учасник≥в фондового ринку щодо обл≥ку прав власност≥ на ц≥нн≥ папери на основ≥ подальшого розвитку Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни ≥ кл≥рингового депозитар≥ю, запровадженн¤ сучасних ф≥нансових та ≥нформац≥йних технолог≥й.

—тандартизац≥¤ обл≥ку прав власност≥ на ц≥нн≥ папери Ќац≥ональним депозитар≥Їм ”крањни маЇ стати практичним кроком щодо гармон≥зац≥њ законодавства ”крањни з св≥товими ≥ ™вропейськими нормами. ¬становленн¤ в≥дпов≥дних стандарт≥в депозитарного обл≥ку буде спри¤ти п≥двищенню прозорост≥ фондового ринку та спри¤ти зростанню операц≥й на фондовому ринку, що фактично веде до п≥двищенн¤ доходноњ частини бюджету ”крањни за рахунок в≥дпов≥дних податк≥в.

—тандартизац≥¤ Ќац≥ональним депозитар≥Їм операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в даЇ можлив≥сть сформувати фундамент ефективного ринку ц≥нних папер≥в, забезпечити д≥Ївий контроль з боку державних орган≥в та створюЇ умови дл¤ над≥йного захисту прав ≥нвестор≥в. « метою створенн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку Ќац≥ональним депозитар≥Їм ≥з залученн¤м фах≥вц≥в державних орган≥в, експерт≥в фондового ринку ≥ представник≥в м≥жнародних орган≥зац≥й розроблено та затверджено —тандарт депозитарного обл≥ку. ¬ цьому стандарт≥ вперше на теренах крањн —Ќ√ вдалос¤ створити основу дл¤ формуванн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку ¤к дл¤ державних так ≥ дл¤ корпоративних ц≥нних папер≥в.

ѕост≥йна увага ѕрезидента ”крањни ≥ ”р¤ду до формуванн¤ фондового ринку в ”крањн≥, на м≥й погл¤д, мають забезпечити консол≥дац≥ю ус≥х здорових сил дл¤ ¤кнайскор≥шого подоланн¤ проблем на ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.

¬≥д цього виграють вс≥. “им б≥льше, що част≥ше топтатис¤ на проблемах а не вир≥шувати њх - прост≥ше. ј ≥нколи проблеми вигадан≥.

≈-mail дл¤ зауваженнь та пропозиц≥й