—ерг≥й √аврилович ’оружий
÷≥нн≥ папери - майно чи зобовТ¤занн¤? ©
«а останн≥ дес¤ть рок≥в ц≥нн≥ папери стали повс¤кденним ¤вищем дл¤ колишн≥х соц≥ал≥стичних крањн. ¬ ”крањн≥ найпоширен≥шими ц≥нними паперами Ї акц≥њ. ¬ процес≥ приватизац≥њ з акц≥¤ми довелос¤ мати справу ≥ профес≥йним ≥нвесторам ≥ перес≥чним громад¤нам.
ќднак, чи багато ми знаЇмо про природу ≥ сутн≥сть ц≥нних папер≥в?
ўо одержуЇмо, в≥ддаючи за ц≥нн≥ папери грош≥?
„им розраховуютьс¤ ем≥тенти ц≥нних папер≥в за одержан≥ ≥нвестиц≥њ?
–ад¤нське загальне законодавство не встановлювало визначенн¤ ц≥нних папер≥в. ¬ цив≥льних кодексах колишн≥х соц≥ал≥стичних республ≥к було визнано, що ц≥нн≥ папери можуть ≥снувати. —правд≥, чи варто було тод≥ описувати ц≥нн≥ папери дл¤ Їдиного ем≥тента - держави? ћалоймов≥рно, аби хтось тод≥ у¤вл¤в, що в 2001 роц≥ в ”крањн≥ будуть ≥снувати дес¤тки тис¤ч акц≥онерних товариств а ц≥нними паперами будуть засв≥дчуватис¤ права б≥льше половини населенн¤ ”крањни.
ƒ≥йсно, важко роз≥братис¤ у правов≥й сут≥ ц≥нних папер≥в. ≤нод≥ ц≥нн≥ папери визначають ¤к майно, ≥нод≥ - ¤к р≥ч, ≥нод≥ - ¤к безт≥лесне майно. «аконом ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ визначено, що Уц≥нн≥ папери - грошов≥ документи, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особамФ.
≤ншими словами ц≥нний пап≥р визначено певним документом, ¤кий засв≥дчуЇ право волод≥нн¤ та встановлюЇ взаЇмов≥дносини м≥ж власником ц≥нного паперу та ем≥тентом. “а чи Ї ц≥нний пап≥р майном, чи н≥ - законодавство не визначаЇ. Ќав≥ть встановлена законодавством Угрошов≥стьФ ц≥нних папер≥в не дозвол¤Ї ставити знак р≥вност≥ м≥ж ц≥нними паперами та грошовими коштами. ≤ справд≥, маючи гривню, не отримати запрошенн¤ на зас≥данн¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни, або маючи долар в кишен≥, важко розраховувати на виплату доходу.
—пробуЇмо детальн≥ше розгл¤нути правову природу ц≥нних папер≥в.
якщо у особи (боржника) виникне бажанн¤ залучити кошти ≥ншоњ особи (кредитора) боржнику необх≥дно вз¤ти на себе певн≥ зобов'¤занн¤. ѕравов≥ взаЇмов≥дносини кредитора ≥ боржника оформл¤ютьс¤ договором. як елемент зобов'¤зального права, догов≥р п≥дтверджуЇ, з одного боку, одержанн¤ боржником кошт≥в кредитора, а з ≥ншого боку - зобов'¤занн¤ боржника перед кредитором так≥ ¤к: право кредитора на частку в майн≥ боржника, право на участь у керуванн≥ п≥дприЇмством-боржником, право на одержанн¤ прибутку, тощо. ” раз≥, ¤кщо у кредитора виникаЇ бажанн¤ передати св≥й догов≥р ≥нш≥й особ≥, в≥н не може буквально Упродати догов≥рФ. ÷ив≥льне право визначаЇ принципи уступки кредитором та переводу боржником боргу. ƒл¤ УпродажуФ укладеного договору кредитор переводить право вимоги на ≥ншу особу шл¤хом укладанн¤ в≥дпов≥дного договору або переукладанн¤м старого договору у прост≥й письмов≥й форм≥. “ака операц≥¤ потребуЇ певного часу та кошт≥в.
¬край низька "оборотн≥сть" договору саме ≥ стала причиною по¤ви ц≥нних папер≥в (досл≥вний переклад н≥мецького слова weitpapir) - дискретного та однакового ф≥нансового ≥нструменту дл¤ ≥нвестор≥в. « по¤вою такого ≥нструменту зобов'¤зальн≥ права боржника (ем≥тента ц≥нних папер≥в) ≥ кредитора (власника ц≥нних папер≥в) набули майновоњ форми правов≥дносин. Ќа в≥дм≥ну в≥д конкретизац≥њ взаЇмов≥дносин м≥ж боржником ≥ кредитором, ¤ка закладаЇтьс¤ у догов≥р, дл¤ ц≥нного паперу характерна певна невизначен≥сть сторони, ¤к≥й адресуютьс¤ зобов'¤занн¤ ем≥тента. ’то ставав власником ц≥нного паперу, той отримував права, що засв≥дчен≥ ц≥нним папером. ÷е дозволило в≥докремити об≥г ц≥нних папер≥в, ¤к≥ представл¤ли собою зобов'¤занн¤ ем≥тента, в≥д самого ем≥тента а також
зробити цей об≥г б≥льш в≥льним або публ≥чним. ƒл¤ цього у друкованому ц≥нному папер≥ були встановлен≥ рекв≥зити, що ч≥тко встановлювали зобов'¤занн¤ ем≥тента перед власником ц≥нного паперу. —аме так≥ ц≥нн≥ папери ≥ сьогодн≥ ≥снують в багатьох крањнах.Ќа в≥дм≥ну в≥д договору, ц≥нний пап≥р став об'Їктом цив≥льно-правових в≥дношень. ћайнових характер ц≥нного паперу дозволив спростити процедуру укладанн¤ та виконанн¤ ≥нвесторами угод з ц≥нними паперами таких ¤к договори куп≥вл≥, продажу, м≥ни, даруванн¤, тощо. ÷≥нн≥ папери були в≥днесен≥ до майна, ще й тому, що ≥сторично вони ≥снували у вигл¤д≥ матер≥ального об'Їкту, тобто друкувалис¤ на папер≥. ≤з розвитком ≥нформац≥йних технолог≥й друкован≥ ц≥нн≥ папери поступилис¤ м≥сцем електронним ц≥нним УпаперамФ - документам, що п≥дтверджують права власника ц≥нного паперу ≥, так само ¤к ≥ паперов≥ предтеч≥, засв≥дчують зобов'¤занн¤ ем≥тента. ќтже, сьогодн≥ ц≥нн≥ папери лише умовно Ї паперами.
“аким чином, ц≥нн≥ папери можна розгл¤дати ¤к документи (паперов≥ або електронн≥) встановленоњ форми з в≥дпов≥дними рекв≥зитами, що виступають об'Їктом цив≥льних правов≥дносин ≥ визначають взаЇмов≥дносини м≥ж њх власником ≥ особою, ¤ка њх випустила.
¬ р≥зних крањнах ≥снують р≥зн≥ правила допуску ц≥нних папер≥в до публ≥чного об≥гу, ¤к≥, фактично, визначають шл¤хи по¤ви ц≥нних папер≥в ≥ встановлюють момент часу, коли виникають ц≥нн≥ папери. ƒопуск ц≥нних папер≥в до об≥гу не треба розгл¤дати ¤к ≥люзорний "захист прав ≥нвестор≥в". ƒ≥йсно, орган, ¤кий допускаЇ ц≥нн≥ папери до публ≥чного об≥гу, не даЇ гарант≥ю дл¤ ≥нвестор≥в щодо виконанн¤ ем≥тентом своњх зобов'¤зань а лише веде ≥нформац≥йну базу про ем≥тента ≥ випущен≥ ним ц≥нн≥ папери. √оловною метою правил допуску ц≥нних папер≥в до публ≥чного об≥гу Ї забезпеченн¤ розкритт¤ ем≥тентом ц≥нних папер≥в ус≥Їњ суттЇвоњ ≥нформац≥њ, ¤ка може вплинути на прийн¤тт¤ ≥нвесторами р≥шенн¤ щодо придбанн¤ ц≥нних папер≥в. «а умови не розкритт¤ або не повного розкритт¤ ем≥тентом необх≥дноњ ≥нформац≥њ ≥нвестор отримуЇ реальну можлив≥сть захищати своњ права у
судовому пор¤дку. “аким допуском ц≥нних папер≥в до об≥гу можуть займатис¤ або державн≥ органи або недержавн≥ орган≥зац≥њ.ѕевн≥ крањни застосовують систему допуску, ¤ку умовно можна назвати передплатною. ¬она включаЇ реЇстрац≥ю ≥нформац≥њ про випуск ц≥нних папер≥в, передплату та визнанн¤ результат≥в розм≥щенн¤ такими, що в≥дбулис¤. ≤нш≥ крањни застосовують систему, ¤ку умовно можна назвати реЇстрац≥йною. –≥зниц¤ м≥ж цими системами пол¤гаЇ в тому, що при п≥дписн≥й систем≥ ц≥нн≥ папери виникають т≥льки п≥сл¤
визнанн¤ результат≥в розм≥щенн¤ такими, що в≥дбулис¤, а при реЇстрац≥йн≥й - в≥дразу п≥сл¤ реЇстрац≥њ. ѕереважно застосовуЇтьс¤ реЇстрац≥йна система, ¤ка маЇ певн≥ переваги перед п≥дписною системою. ѕо - перше, ≥нвестор в≥дразу купуЇ ц≥нн≥ папери а не вкладаЇ кошти у те, що не Ї ще ц≥нними паперами. ѕо-друге, ем≥тент, п≥сл¤ продажу ц≥нних папер≥в, в≥дразу отримуЇ кошти ≥ може ними користуватис¤ ≥ не чекати визнанн¤ результат≥в розм≥щенн¤. ¬ ”крањн≥ реал≥зована передплатна система.
’арактерн≥ особливост≥ ц≥нних папер≥в
ѕо перше
, правом≥рно говорити про право власност≥ на ц≥нний пап≥р ¤к на майно ≥ про зобов'¤зальн≥ права, що закр≥плен≥ ц≥нним папером, або про права на ц≥нний пап≥р та за ц≥нним папером.—аме погл¤д на ц≥нний пап≥р ¤к на майно та випливанн¤ з права власност≥ зобов'¤зальних прав Ї суттЇвою в≥дм≥нн≥стю принцип≥в континентального в≥д англосаксонського права, ¤ке розгл¤даЇ ц≥нний пап≥р ¤к зобов'¤занн¤. «асв≥дченн≥ ем≥тентом у ц≥нному папер≥ зобов'¤занн¤ фактично визначають Уц≥нн≥стьФ ц≥нних папер≥в дл¤ ≥нвестор≥в. —ам по соб≥ ц≥нний пап≥р - н≥чого не вартий. ƒ≥йсно, паперовий ц≥нний пап≥р без на¤вност≥ засв≥дчених у ньому зобов'¤зань ем≥тента може мати варт≥сть т≥льки дл¤ нум≥змат≥в.
ѕраво власност≥ на ц≥нний пап≥р передбачаЇ дл¤ власника волод≥нн¤, розпор¤дженн¤ та користуванн¤ цим ц≥нним папером. ¬олод≥нн¤ та розпор¤дженн¤ в≥дноситьс¤ саме до ц≥нного паперу. ј от реал≥зац≥¤ власником свого права користуванн¤ ц≥нним папером ≥ Ї, фактично, реал≥зац≥Їю прав, ¤к≥ закр≥плен≥ у ц≥нному папер≥. ¬≥д того наск≥льки власника задовольн¤ють результати реал≥зац≥њ цих прав залежить чи Ї сенс залишатис¤ власником чи н≥.
ћожлив≥сть реал≥зац≥њ прав, що засв≥дченн≥ у ц≥нному папер≥, визначають дл¤ ≥нвестор≥в доц≥льн≥сть ≥нвестиц≥й у ц≥нн≥ папери. ƒл¤ портфельних ≥нвестор≥в це отриманн¤ див≥денд≥в чи виплат за обл≥гац≥¤ми. ƒл¤ стратег≥чних ≥нвестор≥в - можлив≥сть участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмством, ¤ку з часом вони реал≥зують у отриманн≥ доходу в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства п≥д њх кер≥вництвом.
¬ласника ц≥кавить розм≥р прибутку, ¤кий в≥н може отримати або в≥д ем≥тента ц≥нних папер≥в, реал≥зуючи своЇ право користуванн¤ ц≥нним папером, або в≥д продажу ц≥нного паперу, реал≥зуючи право розпор¤дженн¤ ц≥нним папером. “акий простий ≥нтерес притаманний в першу чергу обл≥гац≥¤м та ощадним сертиф≥катам. Ѕ≥льш складним Ї ≥нтерес власника акц≥њ щодо реал≥зац≥њ права користуванн¤ а саме з управл≥нн¤ акц≥онерним товариством. –еал≥зувати таке право можливо на загальних зборах акц≥онер≥в. ќск≥льки загальн≥ збори акц≥онер≥в приймають загальн≥ р≥шенн¤ то реальне управл≥нн¤ акц≥онерним товариством, наприклад, стратег≥чний ≥нвестор може зд≥йснювати шл¤хом призначенн¤ на в≥дпов≥дн≥ управл≥нськ≥ посади УсвоњхФ фах≥вц≥в. ƒл¤ цього не обов'¤зково мати 50% ≥ одну акц≥ю. ¬ар≥ант≥в дл¤ зменшенн¤
к≥лькост≥ голос≥в дл¤ прийн¤тт¤ необх≥дних р≥шень достатньо ≥ вони визначаютьс¤ законодавчими нормами та залежать в≥д статутних документ≥в акц≥онерного товариства. ѕ≥сл¤ загальних збор≥в акц≥онери на подальшу д≥¤льн≥сть товариства не впливатимуть ≥ все буде залежати в≥д менеджменту п≥дприЇмства та в≥д стратег≥чного власника.“аким чином, визначаючи у ц≥нному папер≥ своњ зобов'¤занн¤ перед ≥нвестором, Уем≥тент отримуЇ ≥нвестиц≥њ
, а розраховуЇтьс¤ свободоюФ( ƒопов≥дь на форум≥ У–инок кап≥талу 2001Ф Ќародного депутата ”крањни —. ј. ћоскв≥на).ѕо друге
, дл¤ ≥нвестор≥в важлива однаков≥сть та незм≥нн≥сть комплексу прав, закр≥плених за ц≥нним папером прот¤гом усього часу ≥снуванн¤ ц≥нних папер≥в.ƒ≥йсно, купуючи ц≥нний пап≥р ≥нвестор повинен ч≥тко знати, ¤к≥ права в≥н отримуЇ. ќднак, тривалий час ≥де¤ закр≥пленн¤ у однакових ц≥нних паперах однакових прав не знаходила свого в≥дображенн¤ в законодавчих ≥ нормативних документах. “ому в ”крањн≥ ≥снували певн≥ проблеми ≥з реЇстрац≥Їю ц≥нних папер≥в. јбо ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчували р≥зн≥ права, реЇструвалис¤ разом, або, ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчували однаков≥ права, реЇструвалис¤ окремо.
“≥льки п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф ≥ визначенн¤ в ньому пон¤тт¤ випуск ц≥нного паперу ц¤ проблема нарешт≥ була вир≥шена. ¬≥дпов≥дно до законодавства випуск ц≥нних папер≥в - зареЇстрована у встановленому пор¤дку сукупн≥сть ц≥нних папер≥в одного ем≥тента з одним державним реЇстрац≥йним номером, що можуть мати р≥зн≥ умови ем≥с≥њ, але надають однаков≥ права. ѕон¤тт¤ Увипуск ц≥нного паперуФ дозволило визначити ц≥нн≥ папери ¤к сукупн≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к≥ незалежно в≥д часу придбанн¤ надають њх власнику однаков≥ права. ¬ипуск ц≥нних папер≥в можливо застосовувати до ц≥нних папер≥в таких, ¤к акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик, обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, казначейськ≥ зобов'¤занн¤ та ощадн≥ сертиф≥кати. ” рос≥йському законодавств≥ так≥ ц≥нн≥ папери в≥днесен≥ до ем≥с≥йних. ќднаков≥сть прав у таких ц≥нних паперах дозвол¤Ї њх застосовувати у публ≥чному об≥гу.
ѕо трете
, ц≥нн≥ папери повинн≥ ч≥тко ≥дентиф≥куватис¤ за њх ун≥кальним номером.оли мова ≥де про грошов≥ кошти все зрозум≥ло. ≈м≥тована певною державою валюта ≥дентиф≥куЇтьс¤ за своЇю назвою (н≥мецька марка, долар —Ўј, ≈¬–ќ) та трьохзначним кодом (DEM, USD, EUR). «ам≥сть Угривн¤Ф дивно було б почути Угрошова одиниц¤ ”крањни, ем≥тована Ќац≥ональним банком ”крањниФ. ÷≥нн≥ ж папери поважно ≥дентиф≥куютьс¤ за њх повним ≥м'¤м - "акц≥¤ проста ≥менна ем≥тована таким-то п≥дприЇмством ≥ надаЇ так≥-то права". ¬ процес≥ об≥гу така складна ≥дентиф≥кац≥¤ може призвести до непорозум≥нь. ¬≥дпов≥дно до м≥жнародних норм та вимог м≥жнародного стандарту ISO 6166 ц≥нн≥ папери ≥з однаковими правами ≥дентиф≥куютьс¤ за своњм ун≥кальним ≥м'¤м - 12 розр¤дним м≥жнародним ≥дентиф≥кац≥йним кодом (ISIN), ¤кий в ”крањн≥ призначаЇ Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни.
як≥ ж саме ≥нструменти Ї ц≥нними паперами?
«давалось питанн¤ не Ї актуальним бо «аконом ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ було визначено, ¤к≥ саме ≥нструменти Ї ц≥нними паперами. ¬≥дпов≥дно до цього «акону в ”крањн≥ можуть випускатис¤ так≥ види ц≥нних папер≥в: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х державних позик, обл≥гац≥њ м≥сцевих позик, обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, казначейськ≥ зобов'¤занн¤ республ≥ки, ощадн≥ сертиф≥кати, ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати, вексел≥, приватизац≥йн≥ папери.
÷ей перел≥к дещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д перел≥ку ц≥нних папер≥в, ¤кий використовуЇтьс¤ у м≥жнародн≥й практиц≥. ¬раховуючи стратег≥чний шл¤х ”крањни на ≥нтеграц≥ю нац≥ональноњ економ≥ки до Ївропейських та м≥жнародних ринк≥в важливо оц≥нити та врахувати досв≥д розвинутих крањн щодо визначенн¤ ф≥нансових ≥нструмент≥в.
¬ розвинутих крањнах вже давно стало необх≥дним ч≥тке визначенн¤ ф≥нансових ≥нструмент≥в. Ќажаль дуже часто учасники р≥зних ринк≥в використовували однакову терм≥нолог≥ю дл¤ ≥нструмент≥в, ¤к≥ мають зовс≥м р≥зн≥ ознаки. ÷¤ проблема ще б≥льше посилювалас¤, коли учасники ринку виходили за меж≥ своњх нац≥ональних ринк≥в. “ут вони натрапл¤ли на т≥ ж сам≥ слова дл¤ опису ≥нструмент≥в, ¤к≥ мають досить значн≥ в≥дм≥нност≥ в ознаках н≥ж т≥, до ¤ких вони звикли у своњй крањн≥. ÷е заплутувало ≥ збивало ≥ноземних учасник≥в.
« метою вир≥шенн¤ низки проблем, що хвилювали ф≥нансов≥ кола прот¤гом останн≥х дес¤тир≥ч було розроблено стандарт ISO 10962 " ласиф≥кац≥њ ‘≥нансових ≤нструмент≥в (CFI)". —тандарт CFI в≥дображаЇ характеристики, ¤к≥ визначаютьс¤ при випуску ф≥нансового ≥нструменту в об≥г ≥ залишаютьс¤ незм≥нними прот¤гом усього його ≥снуванн¤. ¬≥дпов≥дно до вимог стандарту його запроваджуЇ орган≥зац≥¤, ¤ка в≥дпов≥даЇ за присвоЇнн¤ ISIN код≥в. “обто, в ”крањн≥ CFI кодиф≥кац≥ю маЇ зд≥йснювати Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни.
—истема стандарту CFI складаЇтьс¤ ≥з набору код≥в, перший з ¤ких визначаЇ види ф≥нансових ≥нструмент≥в - акц≥онерний кап≥тал, боргов≥ зобов'¤занн¤, права, опц≥они, ф'ючерси.
ƒо акц≥онерного кап≥талу стандартом в≥днесен≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, що представл¤ють ≥нтерес в економ≥чному суб'Їкт≥ чи сп≥льному фонд≥ актив≥в. ÷е так зван≥ пайов≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують пайову участь у власному кап≥тал≥ ем≥тента. ¬они надають њх власнику право на участь у розпод≥л≥ майна у раз≥ л≥кв≥дац≥њ ем≥тента, на одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денд≥в та участь в управл≥нн≥ справами ем≥тента. «а украњнським законодавством до таких ≥нструмент≥в можливо в≥днести прост≥, прив≥лейован≥ акц≥њ та ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати.
ƒо боргових зобов'¤зань стандартом в≥днесен≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, що св≥дчать про грош≥, ¤к≥ заборгував ем≥тент власнику на зазначених ран≥ше умовах. «а украњнським законодавством до таких ≥нструмент≥в можливо в≥днести обл≥гац≥њ, казначейськ≥ зобов'¤занн¤ ”крањни, ощадн≥ (депозитн≥) сертиф≥кати.
ƒо прав стандартом в≥днесен≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, ¤к≥ дають власнику прив≥лењ на передплату або отриманн¤ окремих актив≥в за встановленими умовами. ¬ ”крањн≥ до таких ф≥нансових ≥нструмент≥в можна в≥днести варанти.
“ак≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти ¤к опц≥они та ф'ючерси визначаютьс¤ стандартом ¤к р≥зновид строкових контракт≥в та не в≥днесен≥ до ц≥нних папер≥в. ¬ажливо зауважити, що ц≥нн≥ папери ≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти не Ї синон≥мами. ÷≥нн≥ папери Ї ф≥нансовими ≥нструментами, а ф≥нансов≥ ≥нструменти не обов'¤зково ц≥нн≥ папери.
¬ зв'¤зку ≥з проведенн¤м приватизац≥њ в ”крањн≥ також ≥снують приватизац≥йн≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують право власника на одержанн¤ у процес≥ приватизац≥њ частки обТЇкт≥в права державноњ власност≥. ÷е приватизац≥йн≥ сертиф≥кати, земельн≥ бони, тощо.
р≥м того, ≥снують певн≥ ≥нструменти, ¤к≥ ≥сторично в колишн≥х республ≥ках в≥днос¤тьс¤ (або було бажанн¤ в≥днести) до ц≥нних папер≥в. ÷е, зокрема, вексел≥ (за визначенн¤м ∆еневськоњ конвенц≥њ - promissory note або bills of exchange). ѕо сут≥ њх можна було б вважати ≥ Уц≥ннимиФ та УпаперамиФ, оск≥льки вони в≥дображають певн≥ ц≥нност≥ та, ¤к правило, виготовл¤ютьс¤ на папер≥. ≤снують ≥нструменти, ¤к≥ також потребують своЇњ класиф≥кац≥њ, а саме:
- плат≥жн≥ ≥нструменти - чеки, банк≥вськ≥ ощадн≥ книжки на пред'¤вника;
- товаророзпор¤дч≥ ≥нструменти - коносаменти, складськ≥ ≥ вантажн≥ св≥доцтва, заставн≥.
Ѕажанн¤ класиф≥кувати зазначен≥ вище ≥нструменти ¤к ц≥нн≥ папери або ф≥нансов≥ ≥нструменти пов'¤зано ≥з можлив≥стю у цьому випадку набутт¤ такими ≥нструментами майновоњ форми та створенн¤м умов дл¤ њх в≥льного об≥гу. ќднак, в крањнах ≥з розвинутою економ≥кою вексел≥, плат≥жн≥ ≥нструменти та товаророзпор¤дч≥ ≥нструменти або взагал≥ не в≥днесен≥ до ф≥нансових ≥нструмент≥в або не допускаютьс¤ до публ≥чного об≥гу на ринках. ќбумовлено це не т≥льки њх правовими особливост¤ми, але й неможлив≥стю визначенн¤ котирувальноњ ц≥ни на так≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти. ƒл¤ таких ≥нструмент≥в неможливо застосовувати пон¤тт¤ Увипуск ц≥нного паперуФ, оск≥льки комплекс прав за ними Ї зм≥нною характеристикою. —тандартом CFI так≥ ≥нструменти не передбачен≥, оск≥льки вексел≥ ≥ чеки можна розгл¤дати ¤к ≥нструменти платежу, а ≥нш≥ - важко класиф≥кувати ¤к ≥нструментар≥й дл¤ ринкових публ≥чних операц≥й
.ќчевидно, що проблем в ”крањн≥ ≥з законодавством щодо ц≥нних папер≥в багато. Ќапевно, необх≥дно не "вигадувати велосипед" а уважно придивитис¤ до досв≥ду ≥нших крањн, ¤к≥ вже давно вир≥шили ц≥ проблеми. ѕевн≥ проблеми можливо вир≥шити п≥сл¤ прийн¤тт¤ новоњ редакц≥њ «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ ≥з урахуванн¤м м≥жнародних норм.
24.08.01
≈-mail дл¤ зауважень та пропозиц≥й
