Ѕажанн¤ спростити розрахунки та знизити ризики в процес≥ об≥гу гот≥вкових грошей спри¤ло становленню банк≥вськоњ системи. Ѕезгот≥вков≥ розрахунки, ¤к м≥жнародн≥ так ≥ в межах одн≥Їњ крањни, забезпечуютьс¤ банк≥вськими установами, ¤к≥ складають ≥нфраструктуру ф≥нансового сектору економ≥ки.

≤сторично сформований об≥г документарних ц≥нних папер≥в задовольн¤в потреби ем≥тент≥в ≥ ≥нвестор≥в на початковому етап≥ розвитку ринк≥в ц≥нних папер≥в. “ривалий час ф≥нансова ≥ндустр≥¤ погоджувалась на витрати ≥ ризики, повТ¤зан≥ з виконанн¤м угод щодо документарних ц≥нних папер≥в. –азом ≥з зростанн¤м обс¤г≥в операц≥й з ц≥нними паперами ц≥лком справедливими стали вимоги ≥нвестор≥в щодо зменшенн¤ таких витрат. ≤нвесторам та ф≥нансовим посередникам доводилось все б≥льшу частину свого доходу витрачати на виконанн¤ угод з документарними ц≥нними паперами. ≤нвестори не схильн≥ вдаватис¤ до розгл¤ду проблем д≥¤льност≥ ≥нститут≥в, що забезпечують виконанн¤ угод. Ќайчаст≥ше њх хвилюЇ розм≥р прибутк≥в ≥ можлив≥сть швидкого поверненн¤ кошт≥в. ѕри цьому вони розраховують на певн≥ гарант≥њ ≥нфраструктурних ≥нститут≥в. ƒл¤ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в загроза пол¤гала в тому, що в раз≥ значного зменшенн¤ прибутк≥в ≥нвестор обере дл¤ себе ≥ншу сферу дл¤ кап≥таловкладень.

Ўл¤хи вир≥шенн¤ проблем з об≥гом документарних ц≥нних папер≥в пол¤гали в формуванн≥ безпаперових технолог≥й об≥гу ц≥нних папер≥в. ƒл¤ запозиченн¤ такоњ технолог≥њ з сфери безгот≥вкового об≥гу грошових кошт≥в необх≥дно було вир≥шити певн≥ проблеми, ¤к≥ грунтувалис¤ на правов≥й в≥дм≥нност≥ ц≥нних папер≥в в≥д грошових кошт≥в.

ѕо-перше, грош≥ - плат≥жний ≥нструмент, а ц≥нн≥ папери - документи, що п≥дтверджують права.

ѕо-друге, на в≥дм≥ну в≥д к≥льк≥сного обл≥ку грошових кошт≥в, за ц≥нними паперами передбачаЇтьс¤ обл≥к прав власност≥ та обмежень щодо прав власност≥ на ц≥нн≥ папери, а також обл≥к зобов'¤зальних прав, що закр≥плен≥ ц≥нними паперами.

ѕо-трете, ем≥тентом грошових кошт≥в (зокрема паперових банкнот) Ї центральний банк держави, а ем≥тентом ц≥нних папер≥в може бути кожне п≥дприЇмство.

як насл≥док - к≥льк≥сть випуск≥в ц≥нних папер≥в, обл≥к ¤ких повинна забезпечувати обл≥кова система, може с¤гати дес¤тк≥в або сотень тис¤ч.

—пециф≥чна правова природа ц≥нних папер≥в спри¤ла формуванню новоњ обл≥ковоњ системи - депозитарного обл≥ку. —творенн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку в ”крањн≥ Ї одним з найважлив≥ших завдань Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни.

≤сторично склалис¤ два шл¤хи формуванн¤ обл≥ков≥ системи ц≥нних папер≥в.

ѕерший шл¤х засновано на бухгалтерському принцип≥ позабалансового обл≥ку ц≥нних папер≥в ¤к бланк≥в сувороњ зв≥тност≥ за Упринципом складських запис≥вФ. “обто придбали ц≥нн≥ папери Ц включили в обл≥к, продали Ц вивели з обл≥ку. «а таким принципом у —–—– зд≥йснювавс¤ обл≥к державних обл≥гац≥й ≥ зараз проводитьс¤ бухгалтерський обл≥к бланк≥в ц≥нних папер≥в. ћайже цей же принцип використовуЇтьс¤ в депозитарних системах де¤ких крањн.

ƒругий шл¤х засновано на принцип≥ подв≥йного запису ≥ ≥снуванн≥ активних ≥ пасивних рахунк≥в. ¬≥дм≥нн≥сть бухгалтерського обл≥ку в≥д депозитарного пол¤гаЇ у тому, що обТЇктом депозитарного обл≥ку Ї права.

‘ункц≥онуванн¤ обл≥ковоњ системи ц≥нних папер≥в можливо розгл¤нути на приклад≥ обл≥ковоњ системи ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.

¬ ”крањн≥ ц≥нн≥ папери можуть ≥снувати в документарн≥й форм≥ (надрукован≥ на папер≥) та в бездокументарн≥й форм≥ (≥снуюч≥ у вигл¤д≥ електронних запис≥в) (‘≥нансов≥ ризики є4 ,2000).

¬икористанн¤ в процес≥ приватизац≥њ в ”крањн≥ ≥менних ц≥нних папер≥в обумовило необх≥дн≥сть формуванн¤ системи реЇстрац≥њ прав власност≥ на ≥менн≥ ц≥нн≥ папери. ѓњ складають реЇстратори та ем≥тенти, що самост≥йно ведуть реЇстр. ƒ≥¤льн≥сть реЇстратор≥в регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф та ѕоложенн¤м про пор¤док веденн¤ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в (–≥шенн¤ ƒ ÷ѕ‘– в≥д 26.05.98 є 60).

—хематично, обл≥к у реЇстратора можливо представити ¤к веденн¤ списку власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, або особових рахунк≥в власник≥в (мал. 1 - ¬1, ¬2, ¬3Е). «а кожним власником обл≥ковуЇтьс¤ певна к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в (мал. 1 - ¬1-20 шт., ¬7-10 шт. Е). –азом ≥з веденн¤м особових рахунк≥в власник≥в реЇстратор веде ем≥с≥йний рахунок, на ¤кому обл≥ковуЇтьс¤ загальна к≥льк≥сть випущених ц≥нних папер≥в (мал.1 - л≥ва частина обл≥ку - 100 шт. ц≥нних папер≥в). –еЇстратор повинен забезпечувати баланс м≥ж обс¤гом випущених ц≥нних папер≥в, що обл≥ковуютьс¤ на ем≥с≥йному рахунку, ≥ њх розм≥щенн¤м м≥ж власниками на особових рахунках. ќбл≥к у реЇстратора Ц це своЇр≥дне поЇднанн¤ Упринципу складських запис≥вФ та Упринципу подв≥йного записуФ.

ѕридбавши ≥менн≥ ц≥нн≥ папери ≥ отримавши в≥д попереднього власника (мал. 1 - ¬2) сертиф≥кати, новий власник (мал. 1 - ¬3) повинен звернутис¤ до реЇстратора дл¤ перереЇстрац≥њ прав. –еЇстратор вносить зм≥ни до реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в.  ористуючись бухгалтерською лексикою, реЇстратор дебетуЇ рахунок попереднього власника (¬2) ≥ кредитуЇ рахунок нового власника (¬3). ѕ≥сл¤ цього реЇстратор видаЇ новому власнику сертиф≥кат ≥менного ц≥нного паперу.

«а таким сценар≥Їм певна група власник≥в може знерухомити ц≥нн≥ папери у збер≥гач≥в (мал. 2 - «1, «2). «а наказами власник≥в ц≥нн≥ папери можуть бути знерухомлен≥ в депозитар≥њ (мал. 2 - ƒ).

Ќав≥що ж власник документарних ц≥нних папер≥в буде знерухомлювати своњ ц≥нн≥ папери у збер≥гача?

–азом з тим, ≥снують ≥нш≥ (суто украњнськ≥) переваги переходу власник≥в в≥д реЇстрац≥њ прав у реЇстратор≥в до обл≥ку ц≥нних папер≥в на рахунках у збер≥гач≥в. ” будь-¤кому випадку шл¤х до реЇстратора або до збер≥гача обираЇ власник документарних ц≥нних папер≥в.

’то ж т≥ власники ≥менних ц≥нних папер≥в, що в≥дкривають рахунки у збер≥гач≥в (мал.2-¬1,¬2, ¬3, ¬4) та т≥, що залишаютьс¤ у реЇстратора (мал.2-¬5, ¬6, ¬7, ¬8)?

« економ≥чноњ ≥ технолог≥чноњ точок зору та на виконанн¤ вимог законодавства, до збер≥гача звернутьс¤ т≥ власники, ¤к≥ мають великий обс¤г угод з ц≥нними паперами. Ќапевно, це торговц≥ ц≥нними паперами. —аме на обслуговуванн¤ профес≥йних потреб торговц≥в ц≥нними паперами ≥ розрахована система бездокументарного об≥гу ц≥нних папер≥в.

“≥ ж власники, ¤к≥ не Ї активними торговц¤ми ц≥нними паперами, залишатьс¤ у реЇстратора. ÷е або юридичн≥ особи, що мають стратег≥чн≥ ≥нтереси ≥ не бажають продавати ц≥нн≥ папери, або ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ стали власниками в процес≥ приватизац≥њ. —кор≥ш за все таким власникам невиг≥дно звертатис¤ до збер≥гача ≥ витрачати зайв≥ кошти на в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ рахунк≥в у ц≥нних паперах.

ƒепозитарна система даЇ основу дл¤ створенн¤ ефективноњ системи виконанн¤ угод ≥з низьким р≥внем ризику. ≤снують дв≥ основн≥ модел≥ обслуговуванн¤ об≥гу електронних ц≥нних папер≥в.

ƒецентрал≥зована модель передбачаЇ встановленн¤ в≥дносин м≥ж особами, ¤к≥ забезпечують обл≥к електронних ц≥нних папер≥в на рахунках.  астод≥ (збер≥гач) за договором в≥дкриваЇ спец≥альн≥ рахунки дл¤ ≥ншого кастод≥. ÷е не просто в≥дкритт¤ рахунк≥в дл¤ власника ц≥нних папер≥в. …детьс¤ про систему гарантованого взаЇмного обл≥ку актив≥в (в даному випадку ц≥нних папер≥в). “акий принцип розпод≥леного обл≥ку застосовуЇтьс¤ в систем≥ global custody, ¤ка, в першу чергу, використовуЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ м≥жнародних операц≥й м≥ж значними банками та њх кл≥Їнтами.

¬ ”крањн≥ збер≥гачем може бути комерц≥йний банк або торговець ц≥нними паперами за умови отриманн¤ спочатку л≥ценз≥њ торговц¤ ц≥нними паперами, а пот≥м - л≥ценз≥њ збер≥гача. “ак чи ≥накше, юридичн≥й особ≥, що орган≥зуЇ п≥дрозд≥л збер≥гача, необх≥дно бути торговцем ц≥нними паперами. якщо будь-¤кий ≥нший торговець (¤кий не Ї збер≥гачем) захоче придбати бездокументарн≥ або знерухомлен≥ ц≥нн≥ папери, йому доведетьс¤ звертатис¤ до збер≥гача, ¤кий фактично Ї його конкурентом. ÷¤ проблема св≥товою ф≥нансовою ≥ндустр≥Їю вир≥шуЇтьс¤ за рахунок буд≥вництва так званих Укитайських ст≥нФ м≥ж УбекФ ≥ УфронтФ оф≥сами юридичноњ особи. «гаданий сленг на д≥л≥ реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ в≥дпов≥дних обмежень щодо обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж п≥дрозд≥лом торговц¤ та п≥дрозд≥лом збер≥гача в межах одн≥Їњ юридичноњ особи. ёридична особа повинна забезпечити в≥дпов≥дальн≥сть за додержанн¤ конф≥денц≥йност≥ ≥нформац≥њ про рахунки депонент≥в.  р≥м того в ”крањн≥ запроваджена така система регулюванн¤, що може зробити спроби використанн¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про депонент≥в збер≥гача економ≥чно недоц≥льними. ÷≥ та ≥нш≥ норми встановлен≥ в ѕоложенн≥ про депозитарну д≥¤льн≥сть (–≥шенн¤ ƒ ÷ѕ‘– в≥д 26.05.98 р. є 61).

ƒл¤ забезпеченн¤ д≥¤льност≥ централ≥зованоњ модел≥ нац≥ональне законодавство передбачаЇ функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни та депозитар≥њв, ¤к≥ забезпечують обл≥к ц≥нних папер≥в дл¤ збер≥гач≥в та ем≥тент≥в бездокументарних ц≥нних папер≥в. √оловною метою створенн¤ депозитар≥ю ц≥нних папер≥в Ї обслуговуванн¤ угод ≥з знерухомленими або бездокументарними ц≥нними паперами у форм≥ системи безгот≥вкових рахунк≥в - рахунк≥в у ц≥нних паперах. ћетод безгот≥вкових розрахунк≥в в депозитарн≥й систем≥ пол¤гаЇ у переказ≥ певноњ к≥лькост≥ фондових ц≥нностей з одного рахунку на ≥нший шл¤хом дебетно - кредитних операц≥й.

—творенн¤ та функц≥онуванн¤ депозитарноњ системи передбачають значн≥ ф≥нансов≥ витрати. ќск≥льки в ≥снуванн≥ депозитарноњ системи зац≥кавлен≥ в першу чергу профес≥йн≥ торговц≥ ц≥нними паперами, то витрати на њњ створенн¤ в багатьох крањнах забезпечувалис¤ саме за рахунок таких учасник≥в. ¬ крањнах, де ринок ц≥нних папер≥в створюЇтьс¤, або не Ї орган≥зац≥йно оформленим, так≥ витрати дл¤ торговц≥в можуть стати надм≥рними. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ украњнського ринку.

Ќа невеликих за к≥льк≥стю угод ринках ц≥нних папер≥в, ¤к≥ обслуговують перерозпод≥л власност≥, депозитарна система ор≥Їнтована в першу чергу на обл≥к прав власност≥ на ц≥нн≥ папери. Ѕартер≥зац≥¤ економ≥ки та розрахунки поза межами нац≥ональноњ банк≥вськоњ системи нав≥ть не вимагають в≥д депозитарноњ системи забезпеченн¤ розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в.

Ќапевно проблем з≥ створенн¤м депозитарноњ системи в ”крањн≥ ≥ не було б, ¤кби не результати приватизац≥њ. ≈м≥с≥њ приватизованими п≥дприЇмствами ≥менних ц≥нних папер≥в без њх друкуванн¤ призвели до в≥дсутност≥ у переважноњ б≥льшост≥ новостворених акц≥онер≥в документарного п≥дтвердженн¤ прав власност≥. ÷е стало можливим завд¤ки тому, що до по¤ви «акону ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф в об≥гу в ”крањн≥ ≥снували так зван≥ Убезпаперов≥Ф ц≥нн≥ папери. ƒл¤ таких ц≥нних папер≥в фактично в≥дбувалос¤ веденн¤ списку власник≥в, а сертиф≥кати ц≥нних папер≥в не друкувалис¤.

ѕ≥сл¤ по¤ви наведеного вище «акону дл¤ ≥снуванн¤ ц≥нних папер≥в в бездокументарн≥й форм≥ ем≥тент повинен депонувати глобальний сертиф≥кат в депозитар≥й. ѕодальше обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в, випущених в бездокументарн≥й форм≥, зд≥йснюЇтьс¤ виключно в систем≥ Удепозитар≥й - збер≥гач≥Ф.

ћетодолог≥¤ функц≥онуванн¤ депозитарноњ системи розроблена так, що њй однаково ¤ким чином ц≥нн≥ папери будуть включен≥ в систему обл≥ку. јбо в≥дбудетьс¤ знерухомленн¤ ц≥нних папер≥в в≥д власника до збер≥гача, а пот≥м до депозитар≥ю. јбо ем≥тент депонуЇ глобальний сертиф≥кат в депозитар≥й, а депозитар≥й зарахуЇ ц≥нн≥ папери на рахунки збер≥гач≥в, ¤к≥, в свою чергу, зарахують ц≥нн≥ папери на рахунки власник≥в.

якщо угода куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в укладена м≥ж двома власниками (мал.3 ¬1 та ¬2), ¤к≥ Ї депонентами одного збер≥гача (мал.3 - «1), цю угоду можна виконати на р≥вн≥ збер≥гача «1 без участ≥ депозитар≥ю (п.2.18 ѕоложенн¤ про розрахунково-кл≥рингову д≥¤льн≥сть, затвердженого р≥шенн¤м ƒ ÷ѕ‘– 28.01.98 р. є 11-а). «бер≥гач дебетуЇ рахунок продавц¤ ≥ кредитуЇ рахунок покупц¤. якщо збер≥гач ще ≥ банк, то можливо провести поставку проти платежу. ѕ≥сл¤ завершенн¤ депозитарних операц≥й збер≥гач надаЇ депоненту виписку з рахунку, ¤ка Ї п≥дтвердженн¤м права власност≥.

јле дуже часто маЇ м≥сце ситуац≥¤, коли власники в≥дкрили рахунки у р≥зних збер≥гач≥в.

–озгл¤немо приклад виконанн¤ угоди продажу власником 1 (мал.3 - ¬1) пТ¤ти ц≥нних папер≥в власнику 4 (мал.3 - ¬4).  ожному депоненту збер≥гач в≥дкриваЇ один рахунок у ц≥нних паперах, ¤кий не може бути анон≥мним. ¬ наведеному приклад≥ кожний з цих власник≥в вже маЇ певну к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в на своњх рахунках у збер≥гач≥в (мал.3 ¬1 маЇ 20 ц≥нних папер≥в, ¬4 маЇ 10 ц≥нних папер≥в).

¬ ”крањн≥ запроваджена система двосторонньоњ подач≥ розпор¤джень в≥д контрагент≥в угоди. ÷е так звана система двосторонньоњ зв≥рки - ефективна процедура, що переважно використовуЇтьс¤ в депозитарних системах.

ѕ≥сл¤ укладанн¤ угоди куп≥вл≥ - продажу кожний з контрагент≥в звертаЇтьс¤ до свого збер≥гача. ѕродавець (мал.3 ¬1) даЇ розпор¤дженн¤ про переказ ц≥нних папер≥в збер≥гачу («1), а покупець (мал.3 ¬4) даЇ розпор¤дженн¤ про одержанн¤ ц≥нних папер≥в збер≥гачу («2). ÷≥ розпор¤дженн¤ практично ≥дентичн≥. ” цих розпор¤дженн¤х дублюютьс¤ вс≥ суттЇв≥ параметри угоди та п≥дтверджуЇтьс¤ факт њњ укладанн¤.

«бер≥гач повинен перев≥рити надан≥ власником документи. ќбслуговуванн¤ депонент≥в - одна з найб≥льш в≥дпов≥дальних процедур в депозитарн≥й д≥¤льност≥. ¬≥д ц≥Їњ роботи збер≥гач≥в залежить розвиток депозитарноњ системи. —аме дл¤ допомоги збер≥гачам в њх повс¤кденн≥й робот≥ Ќац≥ональний депозитар≥й повинен розробити стандарти документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами.

ѕ≥сл¤ перев≥рки розпор¤джень власник≥в, збер≥гач≥ (мал.3 «1, «2) в електронному формат≥ передають ц≥ розпор¤дженн¤ в депозитар≥й (мал.3 депозитар≥й ƒ). ƒепозитар≥й повинен зд≥йснити зв≥рку параметр≥в укладеноњ угоди (trade comparison, trade matching). ћета цього етапу пол¤гаЇ в тому, щоб надати сторонам можлив≥сть врегулювати ус≥ випадков≥ розб≥жност≥ в розум≥нн≥ сут≥ й предмета укладеноњ угоди. ÷е дуже актуально на тих ринках, де угоди укладаютьс¤ за допомогою компТютерних систем. Ќепорозум≥нн¤ й техн≥чн≥ помилки особливо ймов≥рн≥ саме в таких системах.

Ќа етап≥ зв≥рки сторони зв≥р¤ють своњ внутр≥шн≥ обл≥ков≥ документи ≥з результатами зв≥рки якщо розб≥жностей немаЇ, зв≥рка вважаЇтьс¤ усп≥шною. ћ≥жнародн≥ норми рекомендують вс≥м нац≥ональним ринкам побудувати свою роботу так, щоб зв≥рка завершувалас¤ б не п≥зн≥ше дн¤ "“+1". «а цей день сторони мають ви¤вити можлив≥ розб≥жност≥ ≥ своЇчасно њх в≥дкоригувати, скасувати угоду або в≥дкласти њњ виконанн¤.

ƒо проведенн¤ зв≥рки розпор¤дженн¤ можливо в≥дм≥нити за вимогою одн≥Їњ сторони угоди. якщо зв≥рка вже в≥дбулас¤, в≥дм≥нити розпор¤дженн¤ можна т≥льки за умови надходженн¤ розпор¤джень анулюванн¤ в≥д обох стор≥н угоди з ц≥нними паперами. якщо в зазначений в регламент≥ депозитар≥ю терм≥н в≥д власник≥в не над≥йшли розпор¤дженн¤ анулюванн¤, то зв≥рен≥ розпор¤дженн¤, вважаютьс¤ затвердженими.

ѕ≥дсумком першоњ зв≥рки Ї формуванн¤ в≥дпов≥дних документ≥в, ¤к≥ остаточно ф≥ксують необх≥дн≥сть виконанн¤ угоди в депозитарн≥й систем≥.

«в≥рку б≥ржових угод, ¤к правило, виконуЇ сама б≥ржа. ѕроте, у р¤д≥ випадк≥в орган≥зац≥¤ зв≥рки доручаЇтьс¤ депозитар≥ю, що обслуговуЇ в≥дпов≥дну б≥ржу. «в≥рка позаб≥ржових угод зд≥йснюЇтьс¤ самими учасниками децентрал≥зовано. якщо угода укладена за допомогою спец≥альних електронних систем позаб≥ржового ринку, що законно забезпечують ф≥ксац≥ю факту укладанн¤ угоди, то так≥ системи, ¤к правило, беруть на себе функц≥њ ≥ по орган≥зац≥њ зв≥рки. ÷≥ системи можливо нав≥ть називати електронними фондовими б≥ржами.

ќднак, ≥снують депозитарн≥ ≥ торгов≥ системи, ¤к≥ або взагал≥ в≥дмовилис¤ в≥д зв≥рки, або в ¤ких передбачена односторонн¤ подача розпор¤дженн¤ до збер≥гача в≥д продавц¤ ц≥нних папер≥в.

¬ залежност≥ в≥д обс¤г≥в операц≥й з ≥дентичними ф≥нансовими ≥нструментами наступним етапом в депозитарн≥й систем≥ можуть бути або одиночне виконанн¤ угоди, або кл≥ринг.

ƒень виконанн¤ угоди завжди ф≥ксуЇтьс¤ при укладенн≥ в≥дпов≥дного договору куп≥вл≥-продажу. ћ≥н≥мальний строк м≥ж датою укладанн¤ ≥ датою виконанн¤ угоди залежить в≥д того, наск≥льки швидко ≥ ефективно працюЇ депозитарна система. „им довше строк м≥ж датою укладанн¤ угоди й датою њњ виконанн¤, тим п≥д б≥льший ризик п≥дпадають учасники угоди. —в≥това ≥ндустр≥¤ ц≥нних папер≥в рекомендувала встановити максимальний терм≥н - 3 дн≥ , прот¤гом ¤кого угода повинна проходити вс≥ етапи аж до виконанн¤.

“еоретично можлив≥ три вар≥анти:

• покупець одержуЇ куплен≥ ц≥нн≥ папери ран≥ше, н≥ж продавець одержуЇ грош≥;
• продавець одержуЇ грош≥ ран≥ше, н≥ж покупець одержуЇ куплен≥ ним ц≥нн≥ папери;
• обидва процеси в≥дбуваютьс¤ одночасно.

“≥льки одночасне виконанн¤ зобов'¤зань обома сторонами може њх захистити в≥д зайвих ризик≥в, пов'¤заних ≥з можливою неплатоспроможн≥стю або недобросов≥сн≥стю контрагента.

ћетодолог≥¤ виконанн¤ депозитар≥Їм поставки проти платежу наведена у ѕоложенн≥ про розрахунково-кл≥рингову д≥¤льн≥сть.

«а результатами зв≥рки депозитар≥й блокуЇ ц≥нн≥ папери на рахунку кл≥Їнта-постачальника (мал.3 збер≥гач «1) ≥ оч≥куЇ надходженн¤ до розрахункового банку грошових кошт≥в, ¤к≥ передбачен≥ угодою.

ѕокупець (мал.3 власник ¬4) складаЇ розрахунков≥ документи дл¤ банку, кл≥Їнтом ¤кого в≥н Ї. √рош≥ за ц≥нн≥ папери ≥з Ѕанка покупц¤ перераховуютьс¤ до розрахункового банку. ¬≥д розрахункового банку депозитар≥й одержуЇ пов≥домленн¤ про надходженн¤ грошових кошт≥в.

ѕ≥сл¤ цього депозитар≥й зд≥йснюЇ другу зв≥рку, пор≥внюючи пов≥домленн¤ про надходженн¤ грошових кошт≥в з документами, ¤к≥ сформован≥ в результат≥ першоњ зв≥рки.

¬ раз≥ надходженн¤ грошових кошт≥в за ц≥нн≥ папери, що були заблокован≥ за результатами першоњ зв≥рки, депозитар≥й повинен виконати одразу дв≥ взаЇмоповТ¤зан≥ операц≥њ, а саме:

• забезпечити переказ заблокованих ц≥нних папер≥в на кл≥Їнта-одержувача (мал.3 збер≥гач «2);
• надати розпор¤дженн¤ розрахунковому банку про перерахуванн¤ грошових кошт≥в на рахунок продавц¤ (мал.3 власник ¬1) .

÷≥ операц≥њ реал≥зують принцип "поставка проти платежу".

¬иконанн¤ угоди завершуЇтьс¤ видачею збер≥гачами виписок з рахунк≥в у ц≥нних паперах дл¤ власник≥в.

ѕ≥д кл≥рингом розум≥Їтьс¤ ц≥лий комплекс процедур, що починаютьс¤ п≥сл¤ зв≥рки параметр≥в угоди ≥ завершуютьс¤ безпосередньо перед виконанн¤м угоди. У л≥ринг - отриманн¤, зв≥рка та поточн≥ оновленн¤ ≥нформац≥њ, п≥дготовка бухгалтерських та обл≥кових документ≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в, визначенн¤ взаЇмних зобов'¤зань, що передбачаЇ взаЇмозал≥к, забезпеченн¤ та гарантуванн¤ розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥вФ.

¬заЇмозал≥к зустр≥чних зобовТ¤зань практикуЇтьс¤ практично на б≥льшост≥ сучасних б≥рж. …ого ц≥ль - знизити к≥льк≥сть платеж≥в ≥ поставок ц≥нних папер≥в по угодах, що укладаютьс¤ членами т≥Їњ або ≥ншоњ б≥рж≥.

¬заЇмозал≥к може бути двосторонн≥м ≥ багатосторонн≥м.

ƒвосторонн≥й взаЇмозал≥к застосовуЇтьс¤ достатньо р≥дко - головним чином у в≥дношенн¤х м≥ж старими д≥ловими партнерами. Ѕагатосторонн≥й взаЇмозал≥к може бути двох тип≥в - без участ≥ депозитар≥ю у ¤кост≥ сторони у розрахунках (нетт≥нг, netting) ≥ з такою участю (новейшн, novation).

—аме метод "новейшн" знайшов застосуванн¤ практично в переважн≥й б≥льшост≥ кл≥рингових систем. ÷е по¤снюЇтьс¤ його в≥дносною простотою, зручн≥стю й незалежн≥стю в≥д числа учасник≥в, а також можлив≥стю створенн¤ над≥йних систем контролю за виникаючими ризиками. «астосуванн¤ кл≥рингу при виконанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в спрацьовуЇ майже ¤к мультипл≥катор в банк≥вськ≥й систем≥. ¬≥н даЇ можлив≥сть учасникам кл≥рингу зменшувати обс¤г зад≥¤них дл¤ виконанн¤ угод актив≥в.

ѕроцедури виконанн¤ кл≥рингу встановлен≥ в ѕоложенн≥ про розрахунково-кл≥рингову д≥¤льн≥сть. ќднак, дл¤ застосуванн¤ кл≥рингу повинно бути проанал≥зоване сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж варт≥стю створенн¤ ≥ п≥дтримки системи кл≥рингу ≥ витратами на виконанн¤ угод без такоњ системи. ¬икористанн¤ кл≥рингу ефективно ≥ виг≥дно т≥льки на ринках ≥з великими обс¤гами угод. —ьогодн≥ дл¤ украњнських ринк≥в ц≥нних папер≥в використанн¤ кл≥рингу, напевно, не доц≥льне.

“ак само ¤к дл¤ безгот≥вкових розрахунк≥в необх≥дна банк≥вська система, дл¤ об≥гу знерухомлених або бездокументарних ц≥нних папер≥в необх≥дна депозитарна система.

—творенн¤ депозитарноњ системи в ”крањн≥ забезпечить формуванн¤ основи електронного об≥гу ц≥нних папер≥в та пох≥дних ц≥нних папер≥в ≥з низьким р≥внем ризику.

–азом з тим, не сл≥д забувати, що ≥нвестора не ц≥кавить ¤к працюЇ система виконанн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в (так само ¤к ≥ функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи). ѕросто ≥нвестор повинен мати впевнен≥сть в над≥йност≥ системи, ¤ка обслуговуЇ його кошти.

¬ багатьох крањнах дл¤ забезпеченн¤ роботи ринк≥в ц≥нних папер≥в депозитарн≥ системи вже створенн≥. ¬они зд≥йснюють виконанн¤ практично вс≥х угод з ц≥нними паперами.

ћоже, нарешт≥, в≥д розмов про шл¤хи буд≥вництва депозитарноњ системи в ”крањн≥ перейти до д≥ла?

24.02.01

≈-mail дл¤ зауваженнь та пропозиц≥й