≤нвестиц≥йна газета є43 (315), 2001 р≥к

 ’оружий —ерг≥й √аврилович

 

—тандартизац≥¤ депозитарноњ д≥¤льност≥ Ц

крок до цив≥л≥зованого ринку©

 

«аконом ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф та ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро «агальн≥ засади функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањниФ до виключноњ компетенц≥њ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни в≥днесено стандартизац≥ю депозитарного обл≥ку та стандартизац≥ю документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами (дл¤ узагальненн¤ надал≥ - стандартизац≥¤ депозитарноњ д≥¤льност≥). «абезпеченн¤ Ќƒ” виконанн¤ зазначених вище напр¤мк≥в д≥¤льност≥ впливатиме на ≥нтереси не т≥льки профес≥йних учасник≥в ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в а й просто власник≥в ц≥нних папер≥в.

—права у тому, що за останн≥ дес¤ть рок≥в в економ≥ц≥ ”крањни в≥дбулис¤ суттЇв≥ ринков≥ перетворенн¤, ¤к≥ призвели до по¤ви ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в. ќтримавши в спадщину планову економ≥ку, ”крањна не мала ресурс≥в на утриманн¤ нерентабельних п≥дприЇмств та гром≥здкоњ системи управл≥нн¤ державним господарством. “ому за рахунок проведенн¤ приватизац≥њ держава передала акц≥онерам в≥дпов≥дальн≥сть за управл≥нн¤ п≥дприЇмствами. ÷е призвело до по¤ви великоњ к≥лькост≥ ц≥нних папер≥в. ¬ приватизац≥њ приймала участь б≥льше н≥ж половина населенн¤ ”крањни.

ўо ж саме отримали власники ц≥нних папер≥в та де знаход¤тьс¤ ц≥нн≥ папери?

ѕри проведенн≥ приватизац≥њ пошуки в≥дпов≥дей на ц≥ питанн¤ були не актуальними. ¬ласники ц≥нних папер≥в отримували будь-¤к≥ сурогати, що мали п≥дтверджувати право власност≥ на ц≥нн≥ папери. “≥льки у 1998 роц≥ «акон ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф нарешт≥ врегулював процес п≥дтвердженн¤ права власност≥ на ц≥нн≥ папери та процес переходу прав, що випливають з права власност≥ на ц≥нн≥ папери.

¬ажливо зауважити, що сам по соб≥ пап≥рець ц≥нного паперу мало чого вартий. ѕаперовий (документарний) ц≥нний пап≥р без на¤вност≥ засв≥дчених у ньому зобов'¤зань ем≥тента може мати варт≥сть т≥льки дл¤ нум≥змат≥в. «асв≥дчен≥ ем≥тентом у ц≥нному папер≥ зобов'¤занн¤ фактично визначають Уц≥нн≥стьФ ц≥нних папер≥в дл¤ ≥нвестор≥в. ѕраво власност≥ на ц≥нний пап≥р передбачаЇ дл¤ власника волод≥нн¤, розпор¤дженн¤ та користуванн¤ цим ц≥нним папером. ¬олод≥нн¤ та розпор¤дженн¤ в≥дноситьс¤ саме до ц≥нного паперу. ј от реал≥зац≥¤ власником свого права користуванн¤ ц≥нним папером ≥ Ї, фактично, реал≥зац≥Їю прав, ¤к≥ закр≥плен≥ у ц≥нному папер≥.

¬ласник може в≥дразу отримати права, що закр≥плен≥ у ц≥нному папер≥, при передач≥ йому т≥льки документарних ц≥нних папер≥в на предТ¤вника.

Ќа в≥дм≥ну в≥д розвинутих Ївропейських крањн, де в об≥гу знаход¤тьс¤ переважно ц≥нн≥ папери на предТ¤вника, в ”крањн≥ вс¤ приватизац≥¤ проводилас¤ ≥менними ц≥нними паперами. —аме тому в ”крањн≥ в об≥гу переважно знаход¤тьс¤ або ≥менн≥ ц≥нн≥ папери, або ц≥нн≥ папери, випущен≥ в бездокументарн≥й (електронн≥й) форм≥. ѕрава, ¤к≥ закр≥плен≥ у таких ц≥нних паперах, новий власник отримуЇ не з моменту врученн¤ попередн≥м власником ¤когось документу, ¤кий п≥дтверджуЇ його право власност≥, а з моменту реЇстрац≥њ нового власника у реЇстратора або у збер≥гача ц≥нних папер≥в. “аким чином, в ”крањн≥ власники на руках мають т≥льки п≥дтвердженн¤ про волод≥нн¤ ц≥нними паперами. ќбл≥к прав, що випливають з права власност≥ на ц≥нн≥ папери, фактично, ведуть реЇстратори або збер≥гач≥. ќтже, зац≥кавлен≥сть власник≥в ц≥нних папер≥в у створенн≥ над≥йноњ системи обл≥ку ц≥нних папер≥в за допомогою стандарт≥в Ќƒ” очевидна.

«а час≥в ≥снуванн¤ —–—– потреби у депозитарному обл≥ку ц≥нних папер≥в не було тому, що ≥снували лише паперов≥ державн≥ обл≥гац≥њ, ¤к≥ випускалис¤ на пред'¤вника. ћетодолог≥ю новоњ обл≥ковоњ системи необх≥дно було створювати з нул¤. ”крањн≥ поталанило, що б≥льше ста крањн св≥ту вже пройшли цей шл¤х. Ќа¤вн≥сть досв≥ду ≥нших крањн надала можлив≥сть заощадити ≥ кошти ≥ час, ¤ких ≥ так не було. јле дл¤ сл≥пого коп≥юванн¤ ≥ноземних дос¤гнень великого розуму не потребуЇтьс¤. ѕроблема у тому, що разом з чужою обл≥ковою системою необх≥дно переприйн¤ти вс≥ законодавч≥ акти, що регулюють права власност≥ ≥ зобов'¤зальн≥ права в ”крањн≥, створити таку ж систему нагл¤ду ≥ ≥нфраструктуру та бажано зм≥нити ментал≥тет населенн¤. “акий революц≥йний шл¤х був неприйн¤тний ≥ тому досв≥д розвинутих крањн необх≥дно було адаптувати до украњнських реал≥й. ѕри цьому ≥снували суттЇв≥ проблеми ≥ морально застар≥л≥ норми законодавства, ¤к≥ заважали запровадити новац≥њ св≥товоњ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в.

¬ розвинутих крањнах обл≥ков≥ системи ц≥нних папер≥в вже давно ≥снують ≥ вс≥ операц≥њ з ц≥нними паперами зд≥йснюютьс¤ саме через так≥ депозитарн≥ системи. ѕроцедури обл≥ку, кл≥рингу та розрахунк≥в, що використовують депозитар≥њ та збер≥гач≥, визначають д≥Їв≥сть та ефективн≥сть ринк≥в ц≥нних папер≥в, допомагають забезпечити њх ц≥л≥сн≥сть, знизити р≥вень ризику та заощадити значн≥ кошти. —аме тому зближенн¤ ≥снуючого ≥ майбутнього законодавства ”крањни з м≥жнародними нормами Ї важливими умовами дос¤гненн¤ привабливост≥ украњнськоњ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в дл¤ ≥нвестор≥в.

•рунтовного осмисленн¤ стратег≥њ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни можливо дос¤гти на основ≥ вивченн¤ конкретних Ївропейських та м≥жнародних норм ≥ на ц≥й основ≥ забезпечити реал≥зац≥ю таких норм у в≥тчизн¤них нормативно-правових актах. ÷¤ вимога, зокрема, встановлена в «акон≥ ”крањни Уѕро Ќац≥ональну депозитарну систему ≥ особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф у в≥дношенн≥ до зд≥йсненн¤ стандартизац≥њ депозитарного обл≥ку ≥ стандартизац≥њ документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами в≥дпов≥дно до м≥жнародних норм. ¬провадженн¤ Ќƒ” стандарт≥в повинно стати реальним кроком до адаптац≥њ украњнського законодавства до м≥жнародних ≥, зокрема, Ївропейських норм.

”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро «агальн≥ засади функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањниФ встановлено, що стандарти депозитарного обл≥ку та стандарти документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами, встановлен≥ Ќац≥ональним депозитар≥Їм ≥ узгоджен≥ з ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, Ї обов'¤зковими до виконанн¤ вс≥ма учасниками Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи, до складу ¤коњ вход¤ть реЇстратори, збер≥гач≥ ≥ депозитар≥њ. —тандарти Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни повинн≥ забезпечити створенн¤ Їдиноњ системи обл≥ку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.

¬провадженн¤ сучасних методолог≥чних принцип≥в та технолог≥й, ¤к≥ в≥дпов≥дають тенденц≥¤м глобал≥зац≥њ ринк≥в ≥ в св≥товому масштаб≥ стандартизують ус≥ процедури, повТ¤зан≥ з електронним об≥гом ц≥нних папер≥в, вимагаЇ розбудова Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи.

Ќеобх≥дн≥сть створенн¤ над≥йноњ системи обл≥ку прав власност≥ власник≥в ц≥нних папер≥в сьогодн≥ Ї не менш (а нав≥ть б≥льш) актуальною н≥ж створенн¤ електронноњ системи розрахунк≥в за угодами щодо ц≥нних папер≥в. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що на сьогодн≥ ≥ндустр≥¤ ц≥нних папер≥в ор≥Їнтована переважно на обслуговуванн¤ процес≥в перерозпод≥лу власност≥ за рахунок поступовоњ консол≥дац≥њ др≥бних пакет≥в акц≥й стратег≥чними ≥нвесторами. ѕортфельних ≥нвестор≥в, ¤к≥ досить жваво працювали на ринку державних обл≥гац≥й, на украњнський ринок акц≥й поки калачем не зат¤гнеш. ÷им, зокрема, можливо по¤снити незначн≥ обс¤ги операц≥й у орган≥затор≥в торг≥вл≥. «розум≥ло, що в≥д того ¤к будуть обл≥ковуватис¤ ц≥нн≥ папери ≥нвестора п≥дприЇмство не стане б≥льш ≥нвестиц≥йно привабливим. јле кр≥м розрахунк≥в прибутковост≥ кап≥таловкладень у ц≥нн≥ папери ≥нвестор повинен впевнитись, що кошти, ≥нвестован≥ ним у ц≥нн≥ папери, насправд≥ охорон¤ютьс¤. “аку впевнен≥сть саме ≥ забезпечуЇ сформована в крањн≥ система обл≥ку ц≥нних папер≥в.

¬ажливо щоб така система ≥снувала ≥ над≥йно працювала. ј ¤к вона працюЇ ≥нвестора не ц≥кавить. ÷е так само ¤к дл¤ кл≥Їнт≥в банк≥в не ц≥каво ¤к працюЇ банк.  л≥Їнти зац≥кавлен≥ у на¤вност≥ такоњ банк≥вськоњ системи, ¤ка вчасно ≥ над≥йно повинна перераховувати њх кошти.

¬провадженн¤ стандарт≥в Ќƒ” Ї важливим ще й тому, що в ”крањн≥ немаЇ Їдиного ринку ц≥нних папер≥в, а ≥снуЇ 8 орган≥зованих ринк≥в. ”годи ж з ц≥нними паперами укладаютьс¤ переважно поза межами таких ринк≥в. ƒл¤ такоњ розпорошеноњ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в обл≥кова система, ¤ка працюЇ за Їдиними правилами, повинна забезпечити стаб≥льн≥ розрахунки за угодами ≥нвестор≥в з ц≥нними паперами. « впровадженн¤м Їдиних стандарт≥в обл≥кова система ц≥нних папер≥в зможе ч≥тко обл≥ковувати права ≥нвестор≥в, буде спри¤ти захисту прав власник≥в ц≥нних папер≥в та забезпечувати безризиков≥ розрахунки за угодами з ц≥нними паперами.

ќтже, необх≥дно створити таку обл≥кову систему, що нагадуЇ банк≥вську систему. –ахунок у збер≥гача або запис у реЇстратора можна розгл¤дати ¤к в≥дкритий грошовий рахунок у банку. Ѕанк≥вська система ”крањни отримала необх≥дну методолог≥ю за рахунок прийн¤тт¤ Ќац≥ональним банком в≥дпов≥дних ≥нструкц≥њ. —тандарти Ќƒ” дл¤ Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи повинн≥ зробити теж саме.

¬ св≥тов≥й практиц≥ склалис¤ два шл¤хи формуванн¤ обл≥ков≥ системи ц≥нних папер≥в. ѕерший шл¤х засновано на бухгалтерському принцип≥ позабалансового обл≥ку ц≥нних папер≥в ¤к бланк≥в сувороњ зв≥тност≥ за Упринципом складських запис≥вФ. “обто придбали ц≥нн≥ папери Ц включили в обл≥к, продали Ц вивели з обл≥ку. «а таким принципом у —–—– зд≥йснювавс¤ обл≥к державних обл≥гац≥й ≥ зараз проводитьс¤ бухгалтерський обл≥к бланк≥в ц≥нних папер≥в. ћайже цей же принцип використовуЇтьс¤ в депозитарних системах де¤ких крањн. ƒругий шл¤х засновано на принцип≥ подв≥йного запису ≥ ≥снуванн≥ активних ≥ пасивних рахунк≥в. —аме такий принцип переважно використовуЇтьс¤ у Ївропейських крањнах. ¬≥дм≥нн≥сть бухгалтерського обл≥ку в≥д депозитарного пол¤гаЇ у тому, що обТЇктом депозитарного обл≥ку Ї права.

«начним внеском у створенн¤ новоњ обл≥ковоњ системи став досв≥д обслуговуванн¤ об≥гу державних ц≥нних папер≥в Ќац≥ональним банком ”крањни, ¤кому першому довелос¤ не т≥льки створювати нову методолог≥ю а й технолог≥чно реал≥зовувати њњ.

Ќормативно - правовий фундамент дл¤ створенн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку було закладено у ѕоложенн≥ про депозитарну д≥¤льн≥сть (р≥шенн¤ ƒ ÷ѕ‘– в≥д 26.05.98 за є61). ¬становлен≥ цим ѕоложенн≥ пон¤тт¤ Удепозитарн≥ активи, пасивн≥ рахунки у ц≥нних паперах, активн≥ рахунки у ц≥нних паперахФ забезпечили формуванн¤ депозитарного обл≥ку за принципом подв≥йного запису. Ѕуло визначено, що депозитарний обл≥к передбачаЇ анал≥тичний та синтетичний обл≥к ц≥нних папер≥в на рахунках у ц≥нних паперах, на ¤ких в≥дображаЇтьс¤ об≥г ц≥нних папер≥в, обмеженн¤ щодо об≥гу ц≥нних папер≥в, перем≥щенн¤ депозитарних актив≥в. ѕри проведенн≥ депозитарного обл≥ку пост≥йно маЇ забезпечуватис¤ дотриманн¤ депозитарного обл≥кового балансу м≥ж обс¤гом розм≥щених в депозитарних установах депозитарних актив≥в та розпод≥лом ц≥нних папер≥в, що становл¤ть ц≥ депозитарн≥ активи, м≥ж депонентами (кл≥Їнтами) депозитарноњ установи.

ѕодальший розвиток депозитарного обл≥ку в≥дбувс¤ п≥сл¤ затвердженн¤ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового Ќорм та правил обл≥ку ц≥нних папер≥в у Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ (дал≥ - Ќорми) (р≥шенн¤ в≥д 13 кв≥тн¤ 2000 р. N 40, зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 15 вересн¤ 2000 р. за N 616/4837).

Ќормами та правилами обл≥ку ц≥нних папер≥в у Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥ встановлено, що:

« метою створенн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку Ќац≥ональним депозитар≥Їм ≥з залученн¤м фах≥вц≥в державних орган≥в, експерт≥в фондового ринку ≥ представник≥в м≥жнародних орган≥зац≥й розроблено та затверджено —тандарт депозитарного обл≥ку є 1. У«агальн≥ засади зд≥йсненн¤ депозитарного обл≥ку. Ѕалансов≥ рахунки депозитарного обл≥ку.Ф( р≥шенн¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни в≥д 25.10.2000 є 25/1, зареЇстровано у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 10.11.01 за є 796/5017).

¬становлена —тандартом є1 система обл≥ку ц≥нних папер≥в та обл≥ку прав власност≥ за ц≥нними паперами базуЇтьс¤ на систематизац≥њ законодавчих акт≥в ”крањни щодо обл≥ку прав власност≥ ≥ маЇ бути основою дл¤ створенн¤ в≥дпов≥дного технолог≥чного та програмного забезпеченн¤. ¬ цьому стандарт≥ вперше на теренах крањн —Ќ√ вдалос¤ створити основу дл¤ формуванн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку ¤к дл¤ державних так ≥ дл¤ корпоративних ц≥нних папер≥в. ÷ей документ визначаЇ правила присвоЇнн¤ депозитарного коду рахунку у ц≥нних паперах, кодиф≥кац≥њ анал≥тичних рахунк≥в депозитарного обл≥ку, класиф≥кац≥њ балансових рахунк≥в депозитарного обл≥ку ц≥нних папер≥в та план балансових рахунк≥в депозитарного обл≥ку.

Ќагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м стандарт≥в Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни зд≥йснюють ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, ≥нш≥ органи та установи зг≥дно з чинним законодавством.

ƒл¤ впровадженн¤ —тандарту є1 зд≥йснюЇтьс¤ ѕлан сп≥льних заход≥в ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку та Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни, ¤кий затверджено р≥шенн¤м ƒ ÷ѕ‘– в≥д 25.04.01 є 107.

« часу набранн¤ чинност≥ —тандартом Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни неодноразово отримував усн≥ та письмов≥ запити в≥д збер≥гач≥в щодо зд≥йсненн¤ депозитарного обл≥ку в≥дпов≥дно до вимог —тандарту та Ќорм. ” цих запитах зазначено, що усп≥шне впровадженн¤ збер≥гачами —тандарту та Ќорм залежить в≥д програмного продукту, ¤кий дос≥ не приведено у в≥дпов≥дн≥сть до вимог —тандарту та Ќорм. ‘актично, створена ситуац≥¤, при ¤к≥й збер≥гач≥ вимушено порушують чинне законодавство. Ќорми законодавства ≥ стандартизац≥¤ не можуть зам≥нити собою технолог≥њ та програмн≥ продукти, що мають забезпечити функц≥онуванн¤ Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи. “ому необх≥дно наполегливо забезпечити нагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м норм чинного законодавства.

Ќа мою думку час поставить все на своњ м≥сц¤.

ƒл¤ забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку Ќƒ” в≥дпов≥дно до чинного законодавства р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤ в≥д 11.01.2001 є1/1 було затверджено Уѕоложенн¤ про пор¤док отриманн¤ збер≥гачем, депозитар≥Їм та ≥ноземною депозитарною установою код≥в м≥ждепозитарного обл≥куФ (зареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 27.01.2001 р. за є82/5273). —таном на к≥нець жовтн¤ 2001 року коди м≥ждепозитарного обл≥ку (ћƒќ) одержали 42 збер≥гача. Ќа сьогодн≥ це б≥льше половини збер≥гач≥в, ¤к≥ мають в≥дпов≥дн≥ л≥ценз≥њ.

¬≥дпов≥дно чинного законодавства та вимог Уѕоложенн¤ про обл≥к прав власност≥ нерезидент≥в на ц≥нн≥ папери украњнських ем≥тент≥в, затвердженого р≥шенн¤м ƒ ÷ѕ‘– в≥д 20.04.2001 є138 ≥ зареЇстрованого у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 08.06.2001 за є488/5679, Ќƒ” р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤ Ќƒ” 25.07.2001 є 8/1 затверджено Уѕор¤док призначенн¤ ≥ндив≥дуальних ≥дентиф≥кац≥йних код≥в власникам ц≥нних папер≥в Ц нерезидентамФ («ареЇстровано у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 14.08.01 за є 694/5885). ” цьому ѕор¤дку встановлен≥ Їдин≥ правила призначенн¤ ≥ндив≥дуальних ≥дентиф≥кац≥йних код≥в нерезидентам (юридичним або ф≥зичним особам) - власникам ц≥нних папер≥в украњнських ем≥тент≥в, правила призначенн¤ коду власника ц≥нних папер≥в Ц нерезидента дл¤ формуванн¤ депозитарними установами депозитарного коду рахунку у ц≥нних паперах та пор¤док поданн¤ депозитарними установами ≥нформац≥њ про призначен≥ ≥ндив≥дуальн≥ ≥дентиф≥кац≥йн≥ коди власник≥в ц≥нних папер≥в Ц нерезидент≥в до Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни.

≤ндив≥дуальний ≥дентиф≥кац≥йний код власника ц≥нних папер≥в Ц нерезидента маЇ однозначно ≥дентиф≥кувати певного нерезидента Ц юридичну або ф≥зичну особу. Ќа п≥дстав≥ отриманоњ в≥д депозитарних установ ≥нформац≥њ дл¤ забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ Їдиноњ системи депозитарного обл≥ку Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни формуЇ та веде –еЇстр ≥ндив≥дуальних ≥дентиф≥кац≥йних код≥в власник≥в ц≥нних папер≥в Ц нерезидент≥в. Ќа к≥нець жовтн¤ 2001 збер≥гачами призначено понад 500 ≥ндив≥дуальних ≥дентиф≥кац≥йних код≥в власникам ц≥нних папер≥в Ц нерезидентам.

¬≥дпов≥дно до ѕерел≥ку питань, ¤к≥ потребують врегулюванн¤ при зд≥йсненн≥ Ќƒ” стандартизац≥њ депозитарного обл≥ку та документооб≥гу щодо операц≥й з ц≥нними паперами, затвердженого р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤, Ќƒ” розробл¤Ї р¤д нових стандарт≥в, зокрема, щодо пор¤дку застосуванн¤ плану балансових рахунк≥в депозитарного обл≥ку ц≥нних папер≥в, щодо документооб≥гу при веденн≥ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, щодо документооб≥гу при збер≥ганн≥ ≥ обслуговуванн≥ об≥гу ц≥нних папер≥в на рахунках у ц≥нних паперах та операц≥¤х ем≥тента щодо випущених ним ц≥нних папер≥в, включаючи обслуговуванн¤ позики та застави дл¤ ц≥нних папер≥в тощо.

ќкр≥м того, що розробка стандарт≥в дуже складний ≥ великий за обс¤гами процес, в ”крањн≥, нажаль, дуже мало висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в, ¤к≥ здатн≥ розробити необх≥дн≥ стандарти. ¬они працюють в р≥зних установах та п≥дприЇмствах але њх об'ЇднуЇ зац≥кавлен≥сть у створенн≥ ¤к≥сних нормативних документ≥в. ќднак, на етап≥ впровадженн¤ стандарт≥в виникають проблеми оск≥льки не вс≥ зац≥кавлен≥ у створенн≥ прозороњ, стаб≥льноњ ≥ зрозум≥лоњ обл≥ковоњ системи. √учн≥ справи щодо грубого порушенн¤ прав ≥нвестор≥в - це лише верх≥вка айсбергу, ¤кий поступово перем≥щуЇ ”крањну далеко в≥д основних поток≥в кап≥талу. ≤нвестор, в≥дчуваючи небезпеку дл¤ своњх кошт≥в, обираЇ УкурсФ далеко в≥д небезпечного м≥сц¤ ≥ попереджуЇ своњх колег. якщо тенденц≥¤ не зм≥нитьс¤, украњнськ≥ п≥дприЇмства можуть залишитис¤ взагал≥ без кап≥талу. “ому немаЇ ≥ншого шл¤ху окр≥м створенн¤ цив≥л≥зованоњ ≥ндустр≥њ ц≥нних папер≥в.

—под≥ваюсь, що в межах компетенц≥њ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни буде зроблене все дл¤ створенн¤ цив≥л≥зованоњ ринковоњ ≥нфраструктури.

29.09.01

≈-mail дл¤ зауважень та пропозиц≥й

horuzij@ndu.gov.ua

 

Hosted by uCoz